Тема 11 державна служба в україні

1. Поняття, види та принципи державної служби.

2. Державні службовці: їх види, обов’язки та права.

3. Формування та реалізація державно-службових відносин.

4. Культура та етика державного службовця.

5. Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні.

11.1 Поняття, види та принципи державної служби

Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави й одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державну службу залежно від форми діяльності поділяють на види:

• державна служба в апараті законодавчих органів,

• державна служба в органах виконавчої влади (органах державного управління та їх апараті),

• державна служба в судових органах і органах прокуратури.

Згідно із Законом України «Про державну службу» право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту й професійну підготовку та пройшли в установленому порядку конкурсний відбір або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Основними принципами державної служби є: служіння народу України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини й громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов'язків, дисциплінованість; дотримання прав і законних інтересів органів місцевого самоврядування, прав підприємств, установ.

Державну політику в сфері державної служби визначає Верховна Рада України. Для проведення державної політики і функціонального управління державною службою утворено Національне агентство України з питань державної служби, підвідомчими установами якого є Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Школа вищого корпусу державної служби.

Для проведення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою створено Національне агентство України з питань державної служби (Нацдержслужба), яке є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

На Національне агентство України з питань державної служби покладено прогнозування й планування потреб державних органів та їх апарату в кадрах, забезпечення разом з іншими державними органами реалізації загальних напрямів політики в сфері державної служби в державних органах та їх апараті, розробку та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативних актів з питань державної служби, розробку, координацію й контроль здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби та розв'язання інших питань організації і правового регулювання державної служби.

Основні напрями діяльності Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу — розроблення нового законодавства в сфері державної служби, функціональне обстеження центральних органів виконавчої влади, запровадження системи управління якістю в роботу державних органів, розвиток персоналу і спроможності кадрових служб державних органів, видання періодичних публікацій аналітичного та інформаційного характеру з метою поширення нових ідей та кращих практик у сфері державної служби і адміністративної реформи.

Школа вищого корпусу державної служби робить свій внесок у формування професійного та високоосвіченого вищого корпусу державної служби України шляхом проведення навчальних програм нового формату. Школа передбачає не лише проведення навчальних програм, але й створення професійного клубу для лідерів державної служби, в якому проводяться дискусії щодо пріоритетів суспільного розвитку та урядової політики.

11.2 Державні службовці: їх види, обов’язки та права

Посада — це визначена структурою й штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами вважають керівників і заступників керівників державних органів та їх апарату, інших державних службовців, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій.