8.2 Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації — це ланка виконавчої вла­ди в областях, районах, містах Києві та Севастополі. У межах своїх повноважень вони здійснюють виконавчу владу на тери­торії відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а та­кож реалізують повноваження, делеговані їм відповідними ра­дами. Місцеві державні адміністрації перебувають у системі подвійного підпорядкування. Вони в цілому підзвітні та під­контрольні органам виконавчої влади вищого рівня та відповід­ним радам (обласним та районним) щодо повноважень, делего­ваних їм цими радами.

Місцеві державні адміністрації є єдиноначальними органа­ми загальної компетенції, що уособлюються головами місце­вих державних адміністрацій. Уряд на своєму засіданні роз­глядає кандидатури на посади голів місцевих державних адміністрацій і приймає рішення про їх подання Президенту України. У разі відхилення Президентом поданої кандидатури вноситься на розгляд нова кандидатура. Голови місцевих дер­жавних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня, а також відповідним органам місцевого самовря­дування (радам) у частині повноважень, делегованих їм цими радами, щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та куль­турного розвитку територій і делегованих повноважень. Го­лови обласних державних адміністрацій мають право дорадчо­го голосу на засіданнях обласних рад, а голови районних дер­жавних адміністрацій — на засіданнях районних рад. Від­повідно до Конституції України (ст. 118) обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої дер­жавної адміністрації, на підставі чого Президент України при­ймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру го­лові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої дер­жавної адміністрації.

Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, не мають права поєд­нувати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викла­дацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або іншої організації, що має на меті одержання прибутку.

Об'єктами управління з боку місцевих дер­жавних адміністрацій є заклади освіти, культури, охорони здоров'я, які перебувають у їх підпорядкуванні; радіо, телеба­чення, друковані засоби інформації, засновниками яких є дані адміністрації; об'єкти, які забезпечують діяльність державних підприємств, установ і організацій та перебувають на місцево­му бюджеті; інвестиційні фонди, засновниками яких є ці ад­міністрації; інші об'єкти управління згідно з чинним законо­давством.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністра­цій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції і лише після цього вступають у силу, а акти, що стосу­ються прав та обов'язків громадян, вступають у силу не раніше ніж з моменту обнародування.

Конституцією України (ст. 133) встановлено спеціальний статус міст Києва і Севастополя, а міські державні адміністра­ції, що в них утворюються, за обсягом своїх повноважень при­рівнюються до статусу обласних державних адміністрацій.

Пропозиції щодо призначення на посаду або звільнення з посади голови районної державної адміністрації в АР Крим вносяться на розгляд Кабінету Міністрів головою Ради міністрів АР Крим.

Основними завданнями місцевих державних адміністрацій є реалізація державної політики на місцевому рівні, забезпе­чення сталого розвитку відповідного регіону, координації діяльності органів виконавчої влади на його території, ефек­тивної взаємодії органів виконавчої влади з органами місцево­го самоврядування.