2.4 Функціональна структура державного управління

Функцією управління є діяльність з отримання чітко визначеного кінцевого результату, що прямо відображає досягнення цілей та завдань.

Органи виконавчої влади мають бути зорієнтовані на надзви­чайно важливе завдання - надання громадянам різноманітних державних послуг.

Державні послуги об'єднують адміністративні, управлінські та со­ціальні послуги.

Адміністративна послуга - забезпечує юридичне оформлення умов реалізації передбачених законом прав та інтересів фізичних та юридичних осіб за їх заявою (ліцензування; акредитація ВНЗ, атестація підпри­ємств, робочих місць, сертифікація товарів; дозвільні процедури: щодо введення в експлуатацію нових і рекон­струйованих об'єктів, на роз­міщення реклами; реєстрація з веденням реєстрів).

Управлінська послуга - спрямована на вироблення і реа­лізацію державної політики у відповідній галузі, сфері державного управлін­ня, регулювання сектору економіки чи соціального життя (культурно-освітні послуги, призначення субсидій, пенсій, соціальних виплат).

Соціальні послуги - спрямовані на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги: соціально-побутові, психологіч­ні, соціально-медичні, послуги з працевлаштування, з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями тощо.

Розрізняють поняття "функції державного управління" й управлінські функції органів державної влади.

Функції державного управління — це специфічні за пред­метом, змістом і засобом забезпечення цілісні управляючі впливи держави.

Управлінські функції органів державної влади — це юри­дично виражені управляючі впливи окремих органів держав­ної влади.

Функціональна структура державного управління є сукуп­ністю функцій державного управління й управлінських функ­цій органів державної влади у їх взаємодії.

На характер і конфігурацію функціональної структури дер­жавного управління впливають багато чинників, а саме:

• сукупність цілей, завдань, функцій та повноважень дер­жави;

• стан розвитку громадянського суспільства;

• форма державного устрою;

• форма правління;

• розвиток місцевого самоврядування;

• рівень самоуправління об'єктів управління;

• рівень централізації й децентралізації.

Класифікація функцій управління:

1. основні - породжуються основними завданнями дер­жавного управління:

   1. політико-адміністративні, що забезпечують функціонування дер­жавного механізму та стабільність конституційно встановлених суспіль­них відносин (оборона країни, національна безпека, зовнішня політика, забезпечення правопорядку, політика в інформаційній сфері);

   2. економічні, котрі уособлюють господарсько-організаційну діяльність держави (забезпечення правової бази, що сприяє ефективному функціонуванню ринкової економіки; загальна координація економічної політики; захист та заохочення конкуренції; регулювання грошового обігу та діяльності комерційних банків; контроль за оплатою праці; контроль за рівнем інфляції та зайнятості);

   3. соціальні, що покликані реалізовувати державну соціальну політику (захист трудових прав громадян; захист прав споживачів; соціальний захист безробітних; охорона праці та безпечної життєдіяльності; охорона дитинства, мате­ринства, батьківства; забезпечення прав корінного населення та соціальних меншин);

   4. гуманітарні - спрямовані на забезпечення функ­ціонування та розвитку духовно-інтелектуальної сфери: освіти, науки і культури.

2. загальні функції випливають із загальних завдань управління:

   1. стратегічне планування - це процес вироблення довгостроко­вої стратегії розвитку відповідної галузі;

   2. функція прийняття управлінських рішень;

   3. функція організації діяльності;

   4. мотивацію;

   5. контроль.

3. допоміжні, або забезпечуючі - покликані забезпечувати реалізацію основних і загальних функцій державного управління:

   1. управління персоналом;

   2. бюджетна функція;

   3. юридично-судова функція;

   4. діловодство;

   5. зв'язки з громадськістю.