- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Донецьк
- •2013 Удк 35/354:338.24 ббк 65.050я73
- •Удк 35/354:338.24 ббк 65.050я73
- •1 Дидактичні засади викладання
- •Заочна форма навчання (за інтегрованим навчальним планом)
- •1.2 Ідентифікація навчальної дисципліни «державне та регіональне управління»
- •1. Ідентифікація навчальної дисципліни.
- •2. Опис. Змістові модулі.
- •3. Рівень.
- •4. Навчальна дисципліна “Державне та регіональне управління” є нормативною.
- •5. Викладацький склад:
- •7. Форми та методи навчання:
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •2 Навчально-методичні рекомендації щодо вивчення змістових модулів і тем навчальної дисципліни «державне та регіональне управління»
- •Тема 1 основи теорії державного управління
- •1.2 Системні аспекти державного управління
- •1.3 Основні теорії та школи державного управління
- •1.4 Методологія, закони та принципи державного управління
- •1.5 Мета, завдання, зміст навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління»
- •Тема 1. Основи теорії державного управління.
- •2.2 Державна влада як складова державно-владного механізму
- •2.3 Цілі державного управління
- •2.4 Функціональна структура державного управління
- •2.5 Сутність і систематизація методів державного управління
- •2.6 Організаційна структура державного управління
- •2.7 Світовий досвід державного управління
- •Тема 3 державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
- •Організаційно-правові засади управління промисловістю.
- •Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом.
- •Організаційно-правові засади управління торгівлею.
- •Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •3.2 Державне управління в соціально-культурній сфері
- •Організаційно-правові засади управління освітою.
- •Організація державного управління наукою.
- •Організаційно-правові засади управління охороною здоров'я населення.
- •Організаційно-правові засади управління культурою.
- •Організаційно-правові засади управління фізичною культурою, спортом і туризмом.
- •Засади й принципи державної молодіжної політики.
- •Управління в сфері соціального захисту населення.
- •3.3 Управління адміністративно-політичною діяльністю
- •Організаційно-правові засади управління обороною.
- •Організаційно-правові засади управління національною безпекою.
- •Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами.
- •Організаційно-правові засади управління закордонними справами.
- •Організаційно-правові засади управління юстицією.
- •Тема 4 роль різних гілок влади у процесі державного управління
- •4.1 Конституція України про гілки влади в Україні
- •4.2 Верховна Рада та державне управління
- •4.3 Інститут Президента та державне управління
- •Тема 5 державне управління на регіональному рівні
- •5.1 Регіональне управління: сутність, цілі та специфіка
- •5.2 Централізація та децентралізація у структурній організації державного управління
- •5.3 Регіональне управління та місцеве самоврядування
- •5.4 Фактори регіонального розвитку
- •5.5 Фінансово-економічний механізм регіонального управління
- •Тема 6 система органів державної влади в україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні
- •6.1 Єдина система органів виконавчої влади
- •6.2 Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •Тема 7 центральні органи виконавчої влади в україні
- •7.1 Кабінет Міністрів України: структура і компетенція
- •7.2 Міністерства України та їх повноваження
- •7.3 Державні служби (державні комітети) України. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •Тема 8 регіональні органи державного управління
- •8.1 Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції
- •8.2 Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •8.3 Повноваження місцевих державних адміністрацій. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв'язків
- •8.4 Управління факультативними територіальними одиницями
- •Тема 9 місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •9.1 Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- •9.2 Система місцевого самоврядування в Україні
- •9.3 Громадянин в державному управлінні
- •Тема 10 внутрішня організація та управління органу державної влади
- •10.1 Орган державної влади як об'єкт організації
- •10.2 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види
- •10.3 Менеджмент органу державної влади
- •10.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення, зв'язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади
- •10.6 Лідерство в державному управлінні
- •10.7 Законність та відповідальність у державному управлінні
- •Тема 11 державна служба в україні
- •До державних службовців належать особи, які займають посади в державних органах та їх апараті й мають відповідні службові повноваження.
- •Відповідальність державних службовців. Особи, винні в порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
- •11.3 Формування та реалізація державно-службових відносин
- •11.4 Культура та етика державного службовця
- •11.5 Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні
- •Тема 12 ефективність державного управління.
- •12.1 Соціальна ефективність державного управління
- •12.2 Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •12.3 Поняття та види контролю в державному управлінні
- •12.4 Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •12.5 Громадський контроль
- •Тема 13 відносини органів публічної влади в системі управління
- •13.1 Відносини центральних органів виконавчої влади і місцевих державних адміністрацій з підприємствами, установами та організаціями
- •13.2 Роль органів місцевого самоврядування в окремих сферах суспільного розвитку Місцеве самоврядування й промисловість.
- •Місцеве самоврядування й торгівля.
- •Місцеве самоврядування й охорона здоров'я населення.
- •Місцеве самоврядування й культура.
- •Місцеве самоврядування й фізична культура, спорт і туризм.
- •Місцеве самоврядування й соціальний захист населення.
- •13.3 Звернення громадян як засіб забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні
- •13.4 Публічність (комунікативність) процесу прийняття рішень у державному управлінні
- •Тема 14 розвиток системи державного та регіонального управління
- •14.1 Реформування органів державної влади в процесі конституційної реформи в Україні
- •14.3 Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Список джерел, що рекомендуються
- •Для вивчення навчальної дисципліни
- •«Державне та регіональне управління» в умовах ects
- •І. Основна література
- •Іі. Нормативні матеріали монмс України і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
Тема 3 державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
Державне управління в сфері економіки.
Державне управління в соціально-культурній сфері.
Управління адміністративно-політичною діяльністю.
3.1 Державне управління в сфері економіки
Формування Україною власної економічної політики пов'язується з визначенням головних її напрямів на основі принципів демократії, свободи підприємництва й відкритості для інтеграції у світове економічне співтовариство. Ефективна національна економіка є гарантією незалежності держави.
Перехід до ринкового механізму регулювання економічних відносин передбачає: постійне поглиблення правового впливу на економічні процеси, розширення сфери застосування загальнодержавних програм розвитку економіки, приватизації державної та комунальної власності, демонополізації, конкуренції, використання безвідходних технологій (екологізації суспільного виробництва).
Вводяться нові адміністративні регулятори — ліцензування, квотування, здійснюється структурна перебудова народного господарства.
Основними напрямами, що охоплює державне керівництво в сфері економіки, є: фінансова політика та її стабілізація; грошово-кредитна політика й зміцнення банківської системи; інноваційно-інвестиційна діяльність; удосконалення приватизаційних процесів; посилення управління державним сектором економіки; зовнішньоекономічна політика та залучення іноземних інвестицій; подолання платіжної кризи; політика доходів і регулювання заробітної плати; стимулювання малого бізнесу; соціальна політика (погашення заборгованості у виплаті заробітної плати, пенсійна реформа, зайнятість населення тощо).
Державне керівництво економікою пов'язано також з дерегуляцією економіки, яка передбачає реформування процедури ліцензування підприємництва, реєстрації підприємств, лібералізацію фінансових операцій, майнових і орендних обмежень.
У нових умовах господарювання важливого значення набуває договірна практика в управлінській діяльності. Це стосується принципів планування спільної чи погодженої діяльності сторін, правового механізму скасування чи зміни раніше прийнятих рішень, спрямованих на здійснення мети договору між сторонами, порядку вирішення спорів між ними й відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, взаємного подання сторонами інформації та різних документів.
Серед органів управління економікою визначальне місце посідає Кабінет Міністрів України, який розробляє й здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, здійснює управління об'єктами державної власності, спрямовує й координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері економіки є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Організаційно-правові засади управління промисловістю.
Промисловість — провідна галузь господарського комплексу держави, яка має за мету добування та переробку природних багатств. Від стану та розвитку промисловості залежать стан і розвиток інших галузей господарства, соціально-культурного й адміністративно-політичного будівництва, а отже, й рівень життя громадян, розвитку суспільства, держави в цілому.
Система органів управління промисловістю складається з: промислових міністерств (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України); інших центральних органів державної виконавчої влади, які мають свої промислові об'єкти; управлінь промисловості місцевих державних адміністрацій; місцевих рад та їх виконавчих комітетів (з питань, делегованих їм державою); адміністрацій промислових об'єднань і промислових підприємств.