
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Донецьк
- •2013 Удк 35/354:338.24 ббк 65.050я73
- •Удк 35/354:338.24 ббк 65.050я73
- •1 Дидактичні засади викладання
- •Заочна форма навчання (за інтегрованим навчальним планом)
- •1.2 Ідентифікація навчальної дисципліни «державне та регіональне управління»
- •1. Ідентифікація навчальної дисципліни.
- •2. Опис. Змістові модулі.
- •3. Рівень.
- •4. Навчальна дисципліна “Державне та регіональне управління” є нормативною.
- •5. Викладацький склад:
- •7. Форми та методи навчання:
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •2 Навчально-методичні рекомендації щодо вивчення змістових модулів і тем навчальної дисципліни «державне та регіональне управління»
- •Тема 1 основи теорії державного управління
- •1.2 Системні аспекти державного управління
- •1.3 Основні теорії та школи державного управління
- •1.4 Методологія, закони та принципи державного управління
- •1.5 Мета, завдання, зміст навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління»
- •Тема 1. Основи теорії державного управління.
- •2.2 Державна влада як складова державно-владного механізму
- •2.3 Цілі державного управління
- •2.4 Функціональна структура державного управління
- •2.5 Сутність і систематизація методів державного управління
- •2.6 Організаційна структура державного управління
- •2.7 Світовий досвід державного управління
- •Тема 3 державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
- •Організаційно-правові засади управління промисловістю.
- •Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом.
- •Організаційно-правові засади управління торгівлею.
- •Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •3.2 Державне управління в соціально-культурній сфері
- •Організаційно-правові засади управління освітою.
- •Організація державного управління наукою.
- •Організаційно-правові засади управління охороною здоров'я населення.
- •Організаційно-правові засади управління культурою.
- •Організаційно-правові засади управління фізичною культурою, спортом і туризмом.
- •Засади й принципи державної молодіжної політики.
- •Управління в сфері соціального захисту населення.
- •3.3 Управління адміністративно-політичною діяльністю
- •Організаційно-правові засади управління обороною.
- •Організаційно-правові засади управління національною безпекою.
- •Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами.
- •Організаційно-правові засади управління закордонними справами.
- •Організаційно-правові засади управління юстицією.
- •Тема 4 роль різних гілок влади у процесі державного управління
- •4.1 Конституція України про гілки влади в Україні
- •4.2 Верховна Рада та державне управління
- •4.3 Інститут Президента та державне управління
- •Тема 5 державне управління на регіональному рівні
- •5.1 Регіональне управління: сутність, цілі та специфіка
- •5.2 Централізація та децентралізація у структурній організації державного управління
- •5.3 Регіональне управління та місцеве самоврядування
- •5.4 Фактори регіонального розвитку
- •5.5 Фінансово-економічний механізм регіонального управління
- •Тема 6 система органів державної влади в україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні
- •6.1 Єдина система органів виконавчої влади
- •6.2 Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •Тема 7 центральні органи виконавчої влади в україні
- •7.1 Кабінет Міністрів України: структура і компетенція
- •7.2 Міністерства України та їх повноваження
- •7.3 Державні служби (державні комітети) України. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •Тема 8 регіональні органи державного управління
- •8.1 Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції
- •8.2 Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •8.3 Повноваження місцевих державних адміністрацій. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв'язків
- •8.4 Управління факультативними територіальними одиницями
- •Тема 9 місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •9.1 Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- •9.2 Система місцевого самоврядування в Україні
- •9.3 Громадянин в державному управлінні
- •Тема 10 внутрішня організація та управління органу державної влади
- •10.1 Орган державної влади як об'єкт організації
- •10.2 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види
- •10.3 Менеджмент органу державної влади
- •10.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення, зв'язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади
- •10.6 Лідерство в державному управлінні
- •10.7 Законність та відповідальність у державному управлінні
- •Тема 11 державна служба в україні
- •До державних службовців належать особи, які займають посади в державних органах та їх апараті й мають відповідні службові повноваження.
- •Відповідальність державних службовців. Особи, винні в порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
- •11.3 Формування та реалізація державно-службових відносин
- •11.4 Культура та етика державного службовця
- •11.5 Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні
- •Тема 12 ефективність державного управління.
- •12.1 Соціальна ефективність державного управління
- •12.2 Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •12.3 Поняття та види контролю в державному управлінні
- •12.4 Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •12.5 Громадський контроль
- •Тема 13 відносини органів публічної влади в системі управління
- •13.1 Відносини центральних органів виконавчої влади і місцевих державних адміністрацій з підприємствами, установами та організаціями
- •13.2 Роль органів місцевого самоврядування в окремих сферах суспільного розвитку Місцеве самоврядування й промисловість.
- •Місцеве самоврядування й торгівля.
- •Місцеве самоврядування й охорона здоров'я населення.
- •Місцеве самоврядування й культура.
- •Місцеве самоврядування й фізична культура, спорт і туризм.
- •Місцеве самоврядування й соціальний захист населення.
- •13.3 Звернення громадян як засіб забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні
- •13.4 Публічність (комунікативність) процесу прийняття рішень у державному управлінні
- •Тема 14 розвиток системи державного та регіонального управління
- •14.1 Реформування органів державної влади в процесі конституційної реформи в Україні
- •14.3 Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Список джерел, що рекомендуються
- •Для вивчення навчальної дисципліни
- •«Державне та регіональне управління» в умовах ects
- •І. Основна література
- •Іі. Нормативні матеріали монмс України і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
Тема 5 державне управління на регіональному рівні
Регіональне управління: сутність, цілі та специфіка.
Централізація та децентралізація у структурній організації державного управління.
Регіональне управління та місцеве самоврядування.
Фактори регіонального розвитку.
Фінансово-економічний механізм регіонального управління.
5.1 Регіональне управління: сутність, цілі та специфіка
Для регіонального управління відправним, базовим є вчення про структуризацію соціально-економічного простору внаслідок різних природно-кліматичних, історико-географічних умов територій.
Регіональне управління можна визначити як науку, що вивчає та аналізує особливості формування й динаміку розвитку системи державного управління соціально-економічними процесами в окремому регіоні.
Термін регіон з'явився в українській науковій лексиці не так давно. Раніше найбільш уживаними були синонімічні до регіону терміни - територія і район.
Територія (від лат. Теrrа - земля) - певна обмежена частина земної поверхні.
Район (від фр. Rауоn - луч) - це територія, яка за сукупністю елементів, що її насичують, відрізняється від інших територій і наділена єдністю, взаємозв'язком елементів, що її складають, причому ця єдність - об'єктивна умова і закономірний результат розвитку даної території.
Регіон (від лат. Rеgіо - область, округ) - поняття, синонімічне поняттю район. Та оскільки район асоціюється з назвою адміністративно-територіальної одиниці, термін регіон є найбільш уживаним.
Отже, регіон - це територія, якій властива спільність природних, соціально-економічних, національно-культурних та інших умов.
Основою класифікації регіонів найчастіше є такі критерії
Рівень економічного розвитку (слабкий, середній, високий). Цей показник відносний і визначається в процесі порівняння показників економічного розвитку (ВВП на душу населення, показники зайнятості населення, показники ефективності виробництва) з аналогічними показниками національного виробництва в цілому.
Темпи економічного розвитку (депресивний, стагнуючий, прогресивний). Визначається залежно від того, чи є показники економічного росту від'ємними, додатними, чи такими, що дорівнюють нулю.
Тип територіальної структури (вузловий, однорідний). Вузловим називають регіон, регіоноутворюючі ознаки якого спадають від центру до периферії. Однорідним називають регіон, регіоноутворюючі ознаки якого в різних точках регіону відрізняються слабко.
Коефіцієнт густоти населення. Розраховується як відношення кількості населення до площі регіону.
Демографічні показники. До них відносяться тривалість життя, коефіцієнти смертності, народжуваності, віково-статева структура населення тощо.
Характер і коефіцієнт промислової спеціалізації. Досліджується галузева структура виробництва регіону. Розраховується частка кожної галузі в регіональному виробництві, а також частка регіонального виробництва певної галузі в національному виробництві.
Держава законодавчим актом повинна визначити адміністративно-територіальний устрій і закріпити адміністративні межі. Внаслідок цього утворюються адміністративно-територіальні одиниці (АТО). Межі регіону не обов'язково збігаються з межами утворених АТО.
Адміністративно-територіальна одиниця - територія, основними ознаками якої є:
чітко визначені межі території (адміністративні межі);
наявність управлінської діяльності, до якої найчастіше разом з місцевою державною адміністрацією входять і органи місцевого самоврядування.
АТО класифікуються:
залежно від форми державного устрою розрізняють суб'єкти федерації (в федеративних державах) і суб'єкти місцевого управління (можуть утворюватись як у федеративних державах, так і в унітарних);
за фактом утворення розрізняють „природні" АТО - території, формування яких має глибоке історичне коріння (села, селища, міста), і „штучні" - такі, що створені актами державної влади.
Межі адміністративно-територіальних одиниць України були визначені за часів СРСР і дотепер не передивлялися. Оскільки держава формує єдині управлінські стандарти до адміністративно-територіальних одиниць одного рівня, важливою є їх приблизна тотожність. Цього, на жаль, не можна сказати про адміністративно-територіальні одиниці України. Так, із 24 областей України найбільшою за площею є Одеська (5,5% території України), найменшою - Чернівецька (1,3%), за кількістю населення найбільша Донецька (10,3% населення України), найменша - Чернівецька (1,8 %) область. Аналогічна розбіжність і в показниках економічної групи. Так майже 50% ВВП України створюють шість областей: Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська і Київська з м. Київ. Така неоднорідність формує великі проблеми в сфері державного регіонального управління і є одним з аргументів за проведення адміністративно-територіальної реформи.
Об'єктами регіонального управління є АТО, в межах яких здійснюється державне управління і місцеве самоврядування.
Суб'єктами регіонального управління є центральні й місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування.
Для запобігання негативним явищам і формування бажаних умов регіонального розвитку держава формує політику регіонального розвитку.
Регіональна політика держави - сфера діяльності з управління політичним, економічним, соціальним і екологічним розвитком країни в просторовому, регіональному аспекті, яка віддзеркалює відносини між державою і регіоном та регіонів між собою.
Державна регіональна політика спрямовує зусилля держави в регулюванні ринкових відносин за такими напрямами:
Економічна регіональна політика - спрямована на пом'якшення економічних регіональних диспропорцій.
Соціальна регіональна політика - спрямована на забезпечення єдиних життєвих стандартів для всіх регіонів і всіх типів поселень.
Демографічна регіональна політика - активне втручання держави в природний і механічний рух населення.
Політика регіонального розселення - ефективне використання території конкретного регіону шляхом оптимального розміщення виробництв, комунікацій і місць розселення.
Екологічна регіональна політика - спрямована на нейтралізацію негативних змін навколишнього середовища, які мають яскраво виражений регіональний характер.
Науково-технічна регіональна політика - дослідження умов і факторів розміщення наукових центрів, територіальних форм поєднання науки і виробництва, регіонального руху наукових кадрів.