2.1. Загальні положення.

2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці та промислово-санітарний нагляд.

Законодавство в галузі гігієни праці є частиною санітарного законодавства — сукупності правових постанов та розпоряджень, виданих державними органами, до компетенції яких входить встановлення санітарних норм та правил, а також прав та обов'язків органів охорони здоров'я щодо організації та проведення державного санітарного нагляду і протиепідемічних заходів.

В Україні таким державним органом є Міністерство охорони здоров'я, в системі організацій та установ якого функціонує санітарно-епідеміологічна служба, керує якою Головне санепідуправління Міністерства охорони здоров'я України. Санітарно-епідеміологічну службу очолює перший заступник міністра охорони здоров'я - Го­ловний державний санітарний лікар України.

Правовою основою законодавства щодо гігієни праці є вже згадані раніше Закон України «Про охорону праці» та Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» У текст останнього (ст. 4 «Права громадян») записано, що громадяни України мають право на безпечні для здоров'я та життя продукти харчування, питну вод у, умови праці, навчання, виховання, побут, на відпочинок та навколишнє природне середовище, на участь в розробці, обговоренні та громадській експертизі проектів програм та планів забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, внесення пропозицій з цих питань у відповідні органи. Крім того зазначається, що всі громадяни, здоров'я яких зазнало шкоди внаслідок порушень підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарного законодавства, мають право на відшкодування збитків, а також на вірогідну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, здоров'я населення, про наявні та можливі фактори ризику для здоров'я та ступінь шкідливості їх впливу,

У свою чергу громадяни зобов’язані (ст. 5 Закону) піклуватися про стан свого здоров'я і не шкодити здоров'ю інших громадян, брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів, проходити обов'язкові медичні огляди.

Забезпечення санітарного благополуччя населення України досягається такими основними заходами:

гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;

державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм;

включенням вимог безпеки для здоровя та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;

ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;

пред'явленням гігієнічно обґрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій;

до умов ввезення продукції з-за кордону, її реалізації та використання;

до всіх об'єктів навколишнього середовища (продукти харчування, питна вода, атмосферне повітря та повітря виробничих приміщень), які впливають на здоров'я людини, до умов навчання та виховання;

до житлових та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва та технологій;

спеціальною регламентацією вимог з радіаційної безпеки;

обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення.

Всі перераховані заходи мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців на виробництві. Їх суттєво доповнює зміст ст. 7 «Обов'язки під­приємств, установ та організацій». Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих факторів виробничого середовища; інформування органів та установ державної санепідеміологічної служби про надзвичайні події та ситуації, що становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх здоров'ю в результаті порушення санітарного законодавства.

Кількість законодавчих актів з гігієни праці, що діють тепер в Україні, включає, крім перерахованих вище, сукупність санітарних правил і норм (СанПІН) стосовно окремих факторів виробничого середовища, певних технологічних процесів і конкретних виробництв, затверджені в установленому порядку гігієнічні нормативи (оптимальні і/чи допустимі) на вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони та засоби їх визначення, мікроклімату, шуму, загальної та місцевої вібрації, рівнів радіоактивного опромінювання, інтенсивності магнітних і електричних полів, освітленості. ... ,

У той же час у практиці проведення попереджувального і поточного санітарного нагляду спеціалісти в галузі гігієни праці використовують: нормативні документи Держбуду - Будівельні норми і правила (ВНШ), Будівельні норми (БИ), Тимчасові будівельні норми (ТБН), а також «Санитарньїе нормьі проектирования промьішленньїх предприятий» (СН 254-71) зі змінами, які вийшли Після їх затвердження, ГОСТи системи стандартів безпеки праці (ССБП); галузеві правила з техніки безпеки і виробничої санітарії, якщо вони погоджені з органами охорони здоров'я і не суперечать вимогам санітарного законодавства.

Має місце діяльність, яка отримала назву «попереджувальний санітарний нагляд». Цим видом діяльності охоплено нормативно-технічну документацію на нову продукцію машинобудування та хімії, дослідні зразки промислової продукції (виробів, матеріалів, хімічних речовин і продуктів, обладнання), які впроваджуються в народне господарство, проектну документацію з створення нових, реконструкції і переозброєння діючих промислових виробництв.

На етапі попереджувального санітарного нагляду можна досягти кардинального вирішення питань охорони здоров'я працюючих шляхом заборони виробництва і впровадження в народне господарство високо небезпечних хімічних продуктів і матеріалів, недосконалого з гігієнічних та ергономічних позицій обладнання і технологічних ліній, впровадження найбільш досконалих процесів, виробничого устаткування, систем і засобів колективного захисту робітників.

Попереджувальний санітарний нагляд за створенням нових виробництв охоплює всі стадії - від відведення земельної ділянки під будівництво і його проектування до пуску об'єкта в промислову експлуатацію.