2.1.2. Наукові напрями вивчення трудової діяльності людини.

Україна у своєї політиці в галузі охорони праці виходить з пріоритету життя і здоров'я працюючих по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємств. Держава ставить перед власником завдання щодо створення сприятливих та безпечних умов праці, недопущення нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань, зведення до мінімуму впливу на працівників шкідливих та небезпечних факторів матеріально-виробничого середовища та персональну відповідальність за їх вигнання. Це зумовлене тим, що поряд з іншими негативними процесами на сучасному етапі розвитку особливе занепокоєння викликає низька якість робочої сили, тобто такі показники, як працездатність, стан здоров'я, тривалість життя.

Сьогоднішня ситуація вимагає приділити більше уваги поліпшенню умов і безпеки праці.

Умови праці, як система елементів і факторів вивчаються, аналізуються, оцінюються; передусім науковими дисциплінами. До таких наук, які займаються вивченням трудової діяльності людини відносяться:

Фізіологія праці - наука яка вивчає зміни функціонального стану організму людини під впливом трудової діяльності.

гігієна праці - наука, яка вивчає вплив різних факторів виробничого середовища і організації праці на здоров'я людини, яка розроблює гігієнічні заходи щодо усунення різноманітних професійних шкідливостей та збереження здоров'я працюючих, підвищення їх працездатності і продуктивності праці;

психологія праці - наука, яка вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, зокрема: психологічні особливості особистості працюючого, його між особисті стосунки підчас праці тощо;

інженерна психологія - наука, яка вивчає трудову діяльність людини або групи людей у процесі взаємодії з технічними засобами.

Комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності людини з метою оптимізації умов праці займається наука ергономіка. Ергономіка вивчає можливості і особливості функціонування організму людини під час трудових процесів з метою створення таких умов, методів і організацій трудової діяльності, які роблять працю найбільш продуктивною і разом з тим сприяють всебічному фізичному і духовному розвитку людини, забезпечуючи комфорт і безпеку праці, збереження здоров'я і працездатності.

До ергономічних показників трудового процесу, що забезпечують максимальну ефективність, безпеку і комфортність праці, відносять;

гігієнічні - фактори зовнішнього середовища, склад повітря, освітленість, шум тощо;

антропометричні - характеризують відповідність знарядь виробництва розмірам, формі, вазі тіла людини, оптимальним зусиллям тощо;

фізіологічні - встановлюють відповідність виконання трудових операцій швидкісним, енергетичним, зоровим і іншім можливостям людини;

естетичні - визначають відповідність трудової діяльності естетичним потребам людини (інтер'єр, зручність, кольорове оформлення тощо).

Ергономічні завдання на залізничному транспорті:

• зниження психологічних навантажень:

- автоматизація систем контролю;

- забезпечення безпеки праці;

- забезпечення надійності обладнання;

- зниження об’єму інформації до норми;

- централізація систем регулювання і контролю;

• зниження фізіологічних навантажень:

- механізація і автоматизація процесів;

- правильна організація робочого місця;

- правильний вибір і розташування органів управління;

• раціональна організація виробництва:

- раціональне розташування обладнання, робочих зон;

- правильна організація праці і відпочинку;

-правильна організація побутового обслуговування;

• забезпечення зручності праці:

- створення зручного у користуванні обладнання, інструменту, меблі. спеціального одягу тощо;

• забезпечення комфортного робочого місця

- створення комфортного повітряного клімату, освітлення, зниження рівнів шуму і вібрації тощо;

- поліпшення виробничого інтер'єра;

• робота з кадрами:

- професійний добір;

- професійне навчання, підвищення кваліфікації;

- співробітництво щодо поліпшення умов праці.

Ергономіка органічно пов'язана з технічною естетикою - наукою, яка вивчає соціально-культурні, технічні і естетичні проблеми формування гармонічного виробничого середовища. Щозими, механізми, обладнанню мають відповідати вимогам безпеки; їх зовнішній вигляд - має бути естетичним, робоче місце -зручним, управління – легким, параметри шуму, освітленості і вібрації знаходиться в межах встановлених норм. Поліпшення виробничого середовища базується на створенні комфо|3тних умов повітря, світлового клімату, зменшення рівнів шуму, вібрації, випромінювань, раціонального кольорового рішення виробничих інтер'єрів, обладнанні вигідних санітарно-побутових приміщень і ін.

Таким чином, ергономіка разом з іншими науками створює для людини такі умови, які забезпечують високопродуктивну і безпечну працю.

На практиці впровадження всіх досягнень наук про трудову діяльність на виробництво здійснює виробнича санітарія.