4.7.7. Захист від атмосферної електрики. Блискавкозахист.

Розряди атмосферної електрики (блискавки) можуть завдавати значні матеріальні збитки, а також можуть уражати будівлі, споруди, людей і тварин.

Дії блискавки умовно поділяються на 2 групи: первинні (викликані прямим ударом блискавки) та вторинні (викликані близькими розрядами). Небезпека первинних і вто­ринних дій визначається параметрами розряду блискавки і технологічними та конс­труктивними характеристиками об'єкта.

Прямий удар блискавки викликає такі впливи:

електричні, пов'язані з ураженням людей і тварин та появою перенапруг на уражених елементах (до декілька мегавольт);

термічні, пов'язані з надмірним виділенням теплоти (енергія тепла на 2-3 рази перевищує мінімальну енергію займання більшості газо-, паро- і пилоповітряних суміщів), що загрожує пожежами і вибухами;

механічні, обумовлені впливом ударної хвилі, яка виникає внаслідок значного на­гріву повітря, що призводить до механічних руйнувань об'єктів.

Вторинні дії блискавки пов'язані з наведенням потенціалів на металевих елементах конструкцій, устаткування, в незамкнених металевих контурах, а також з перенесенням до об'єкта через протяжні металеві комунікації (підземні чи наземні трубопроводи, кабелі тощо) електричних потенціалів, що створює небезпеку іскрування всередині об'єкта.

Блискавка в усіх випадках небезпечна не тільки великими потенціалами, але і напругами дотику та кроку.

Блискавкозахист - це комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпе­чення безпеки людей, тварин, а також будівель, споруд, обладнання від можливих вибухів, спалахів, пожеж і руйнувань, які можуть виникнути через дію блискавки

Засобом захисту від прямого удару блискавки є блискавковідвід - це пристрій, який сприймає удар блискавки - та відводить її струм в землю. Блискавковідвід складається з блискавкоприймача заземлювача.

Конструктивній блискавковідводи поділяють:

стержневі-- з вертикальним розташуванням

тросові - з горизонтальним розташуванням блискавкоприймача на двох заземлених опорах;

сітчасті - багаторазові горизонтальні блискавкоприймачі, які перетинаються під прямим кутом І укладаються зверху на дах будівлі.

Блискавковідводи можуть стояти окремо, що забезпечує розтікання струму блис­кавки, минаючи об'єкт, та де розтікання струму здійсню­ється за контрольованими шляхами і забезпечує низьку ймовірність ураження людей, вибуху чи пожежі.

Спосіб захисту від блискавки обирають в залежності від призначення будинку чи споруди та інтенсивності грозової діяльності в цій місцевості.

Усі будівлі і споруди за блискавкозахистом поділяються на три категорії в залеж­ності від значності, технологічних особливостей, ступеня вибухо- і пожежонебезпеки.

До І категорії віднесені виробничі приміщення, в яких за нормальних технологіч­них умов можуть знаходитися чи створюватися вибухонебезпечні концентрації газів, парів, типу (класів В-I, В-II). Будь-яке ураження блискавки створює підвищену небез­пеку руйнувань і жертв не тільки для цього об'єкту але і для об'єктів поблизу.

До II категорії віднесені виробничі будівлі і споруди, в яких поява вибухонебезпе­чних концентрацій виникає внаслідок порушення нормального технологічного режи­му, а також зовнішні установки (класів В-Іа, В-ІІа).Для таких об'єктів удар блискавки створює небезпеку вибуху тільки в разі збігу, а технологічною аварією.

До III категорії віднесені об'єкти, наслідки ура­ження яких пов'язані з меншими матеріальними збитками, ніж у разі вибухонебезпечного середо­вища. До них відносяться будівлі і споруди з пожежонебезпечними приміщеннями (класів П-І, П-II, П-IIа, П-III), а також об'єкти, ураження яких ста­новить небезпеку для людей і тварин.

До III категорії відносяться усі основні будівлі підприємств залізничного транспорту. Зливно-наливні естакади, склади для зберігання і переро­бки вибухонебезпечних речовин і рідин відносять­ся до об'єктів II категорії.

Захист від прямих ударів блискавки будівель і споруд І категорії має виконуватися блискавко­відводами, що окремо розташовані від будівлі, або тросовими блискавковідводами. На об'єктах II категорії блискавковідводи влаштовують безпосе­редньо на самому об'єкті. Крім того, можуть бути використані сітчасті блискавковідводи на неме­талевому даху, або сам металевий дах. В обох випадках влаштовують струмовідводи через кож­ні 50-80м за периметром будівлі, але не ближче ніж Зм від входів чи місць, які доступні для дотику людей. Об'єкти III категоріі захищають блискавко­відводами будь-якого типу.

Захист від .крокової напруги або напруги доти­ку забезпечується шляхом прокладання струмовідводів у малодоступних місцях і рівномірного роз­міщення заземлювачів на території об'єкта. Для захисту від дії електромагнітних полей необхідно всі металеві предмети, які знахо­дяться в будівлі, а також всі види комунікацій в будинок надійно заземлити. Для ви­ключення іскрування в місцях з'єднань протяжних металевих комунікацій забезпечу­ються низькі перехідні опори - не більше 0,03 Ом.

Як блискавкоприймач використовують круглий стальний стержень, товстий стальний дріт, сталь різного профілю, стальні труби, металеві конструкції захисних споруд (труби, покрівлю), стальну сітку, стальний трос та інші. Блискавкоприймачі стержневих блискавковідводів мають довжину 200-2500мм, та переріз не менше ніж 100 мм².