2.6.3. Нормування вібрації.

Параметрами, що нормуються під час гігієнічної оцінки вібрацій, являються абсолютні середньоквадратичні значення віброшвидкості та їх логарифмічні рівні (рівні вібрації) в октавних смугах частот із середньо геометричними значеннями 2, 4, 8, 16, 32, 63 Гц для загальної вібрації (залежно від категорії: транспортна, транспортно-технологічна чи технологічна) та 16, 32, 63 125, 500, 1000 Гц для локальної вібрації.

Нормовані параметри вібрації залежать також від тривалою вібрації та щогодинних перерв в роботі. При цьому, при зменшенні тривалості дії і збільшенні щогодинних перерв в роботі допустимі значення вібрації збільшуються на певні рівні відповідно до санітарних норм.

Для загальної технологічної вібрації допустимі Значений залежать від категорії приміщення (вібрація у виробничих приміщеннях, у санітарнсй-побутових і допоміжних приміщеннях або у приміщеннях для працівників розумової праці). Більш жорсткі вимоги щодо зменшення допустимих рівнів вібрації встановлені для приміщень з працівниками розумової праці.

Допустимі рівні вібрації подані в таблиці 2.6.

2.6.4. Способи і засоби захисту від вібрації.

Зниження вібрації машин, механізмів і обладнання досягають або впливом на джерело вібрації, або впливом на всю коливальну систему.

Найбільш ефективним методом боротьби з вібрацією являється усунення її в джерелі виникнення, тобто розробка машин, механізмів і технологічних процесів, в яких виключаються або максимально знижуються динамічні процеси.

Послаблення вібрації досягається також такими технологічними заходами:

зрівноваження і збалансування частин, що обертаються, для забезпечення плавної роботи машини;

усунення дефектів і розбовтання окремих частин машини;

використання динамічних віброгасників, які являють собою механічну коливальну систему з резонансною частотою, що збігається з частотою вібрації конструкції. При жорсткому закріпленні пружного елементу гасника до вібруючої частини конструкції в ньому збуджуються коливання, які знаходяться у протифазі з коливаннями конструкції;

зменшення амплітуди коливань вібруючих металевих деталей за допомогою покриття їх поверхонь демпфіючими матеріалами з великим внутрішнім тертям або в'язкістю. Демпфіючий матеріал (антивібраційна мастика повсть, гума тощо) наклеюють декількома шарами на вібруючу поверхню.

Інший важливий метод боротьби з вібрацією «послаблення коливань на шляху їх розповсюдження через опорні зв'язки, будівельні конструкції.

Віброізоляція - засіб зменшення динамічних сил, що передаються від джерела вібрації на захисний об'єкт. Для послаблення передачі коливань по будівельним конструкціям вібруючі агрегати встановлюють на самостійні фундаменти, які віброізолшвані від підлоги і інших конструкцій будівлі; в конструкціях влаштовують розриви, які заповнюють матеріалом, що різко відрізняється за хвильовим опором від ізолюючих.

Для зниження рівня вібрації від виробничого обладнання використовують різні види віброопір, амортизаторів, фундаментів.

Амортизація - поглинання енергії ударів в конструкціях машин і спорудах для послаблення вібрації. Амортизацію здійснюють включенням проміжних пристроїв між машиною і основою. Амортизують також робочі місця. Амортизатори виконують у виді сталевих пружин, гумових прокладок тощо.

Для віброізоляції комунікацій, що підходять до машини, агрегату, встановлюють віброізолюючі вставки - на трубопроводах - гнучкі рукава, шланги і інші, на водопроводах гнучкі муфти; на кабелях - гнучкі ділянки.

Послаблення вібрації ручного інструменту досягається такими заходами: зміною кінематичної системи; зменшенням технологічна допусків; зрівноваженням мас;

використанням матеріалів з великим внутрішнім тертям, а також віброізоляцією; використанням демпфіючих затискачів* динамічних віброгасників; рукоятки і місця контакту, втулки і муфти для вставного інструменту облицьовують вібрологлинальними матеріалами.

До засобів індивідуального захисту від вібрації відносяться такі: віброізолюючі рукавиці; антивібраційні пояси, прокладки; віброізолююче взуття; віброізолюючі килимки.

До медично-профілактичних заходів боротьби з вібрацією відносяться такі: спеціальний режим праці і відпочинку; попередні і періодичні медичні огляди; курси профілактичного лікування.

Таблиця 2.6.

Допустимі рівні вібрації.

Види вібрації	Рівні вібрації, дБ в октавних смугах з середньо геометричними частотами, Гц
	1	2	4	8	16	31,5	63	125	250	500	1000
Транспортна: Вертикальна Горизонтальна	132 122	123 117	114 116	108 116	107 116	107 116	107 116
Транспортно - технологічна	117	108	102	101	101	101	101
Технологічна	-	108	99	93	92	92	92
Локальна	-	-	-	120	120	117	114	111	108	105	102

Виправки до допустимих рівнів вібрації:

1. Час дії вібрації:

Менше 1 години праці « + 9 дБ

Менше 2 годин праці = + 6дБ

Менше 4 годин праці = + 3 дБ

2. Тільки для технологічної вібрації (в залежності від категорії приміщення):

Категорія А = норми не зменшуються

Категорія Б » норми зменшуються на 8 дБ

Категорія В * норми зменшуються на 17 дБ

Категорія А - постійні робочі місця у виробничих приміщеннях, машино-котельні відділення, центральні пости управління.

Категорія Б - робочі місця на складах, в їдальнях, побутових, чергових та інших приміщеннях, де немає машин, які створюють вібрацію.

Категорія В - робочі місця в заводоуправліннях, конструкторських бюро, лабораторіях, навчальних пунктах та інших приміщеннях для працівників розумової праці.

3. Тільки для місцево? (локальної) вібрації (в залежності від перервидії протягом робочої зміни): Сумарний час регулярної перерви дм вібрації за одну годину робочої зміни:

До 20 хвилин перерви = норми не зменшуються

20 - ЗО хвилин перерви = + 6 дБ

ЗО - 40 хвилин перерви = +9 дБ

більше 40 хвилин перерви = + 12 дБ