3.5. Пожежна профілактика на виробництві.

Пожежна безпека - це такий стан об'єкта, при якому за встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується системою попередження пожежі, системою пожежного захисту і системою організаційно технічних заходів.

3.5.1. Система попередження пожеж.

Система попередження пожежі включає засоби і організаційні заходи, які спрямовані на виключення умов виникнення пожежі.

Запобігання пожежі досягається: запобіганням формуванню горючого середовища; запобіганням виникненню в горючому середовищі (внесенню в горюче .середовище) джерела підпалювання.

Запобігання формуванню горючого середовища забезпечується:

застосуванням негорючих і важкогорючих матеріалів т речовин;

обмеженням маси і об'єму горючих речовин, матеріалів та безпечним їх розташуванням;

обмеженням параметрів, що визначають горюче середовище, безпечною величиною;

ізоляцією горючого середовища;

механізацією і автоматизацією технологічних процесів; та інші.

Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела підпалювання досягається:

Застосуванням машин, механізмів, устаткування та пристроїв, під час роботи яких не виникає джерел займання;

Використанням електроустаткування, що відповідає за виконанням класу вибухонебезпечності (пожежо-небезпечності) приміщень і зон, групі і категорії вибухонебезпечної суміші;

Використанням устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки;

Влаштування автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела займання;

Влаштуванням блискавкозахисту, заземлення устаткування, видовжених металоконструкцій та інші

3.5.2. Система пожежного захисту.

Система пожежного захисту - це комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Попередження розповсюдження пожежі

Зонування території. Цей захід полягає в тому, що під час розробки генерального плану підприємства виробничі ділянки і відділення, які споріднені за функціональним призначенням і умовами пожежної небезпеки, об'єднуються в окремі комплекси. Розташування комплексів на будівельному майданчику здійснюється зонами. При цьому, .щоб., запобігти пожежі, комплекси з підвищеною небезпекою розташовуються з підвітряного боку. При зонуванні враховуються рельєф місцевості, стан доріг, можливість безперешкодного проїзду пожежного автотранспорту до будь-якої будівлі та ін.

Протипожежні розриви. Для попередження розповсюдження пожежі з однієї будівлі на іншу між ними влаштовуються протипожежні розриви. їх розмір залежить від багатьох факторів: ступеня вогнестійкості будівлі, категорії пожежної небезпеки, наявності і площі світових прорізів, розміру і поверховості будівлі та ін.

Протипожежні перепони. Для попередження розповсюдження пожеж застосовуються також протипожежні перепони: протипожежні стіни, перекриття і двері, водяні завіси і протипожежні зони.

Протипожежні стіни, виконуються з негорючих матеріалів, вони спираються на фундаменти, будуються на всю висоту будівлі і піднімаються на 60 см понад дахом. Двері і технологічні прорізи в протипожежних стінах обладнують дверима, воротами з межею вогнестійкості не менше НІЖ 1,2 год. Загальна площа прорізів не повинна перевищувати 25%.

Протипожежні зони складаються з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості 2,5 год. Ці зони поділяють перекриття і стіни на відсіки за всією довжиною чи шириною будівлі. Як правило, протипожежні зони використовують разом з водяними завісами.

Евакуація людей

Шляхи евакуації повинні забезпечувати безпечну евакуацію людей у найкороткочасний період.

Евакуаційними вважаються виходи:

з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через вестибуль, коридор, сходи;

з приміщень будь-якого поверху через коридор, вестибуль до сходів, що мають вихід назовні;

з приміщень до сусідніх приміщень, що мають вказані евакуаційні виходи.

Як правило, кількість евакуаційних виходів має бути не менше двох.

Пожежна сигналізація

Своєчасне сповіщення про час і місце виникнення пожежі являється гарантією запобігання значних матеріальних збитків, а іноді й загибелі людей.

Система пожежної сигналізації призначена для виявлення пожежі і сповіщення про її місце виникнення.

Система пожежної сигналізації здійснюється за допомогою телефонного зв'язку, електричної пожежної сигналізації (ЕПС) автоматичної та ручної дії, сирен, дзвінків, гудків транспортних засобів.

Основними елементами ЕПС являються пожежні сповіщувачі, приймальні станції, лінії зв'язку, звукові або світлові сигнальні пристрої.

пожежні сповіщувачі поділяються на теплові, димові, світлові, комбіновані та інші.

Теплові сповіщувачі реагують на підвищення температури навколишнього середовища вище встановленого значення. Використовуються в приміщеннях з вибухонебезпечним середовищем.

Димові сповіщувачі реагують на появу диму. Заборонено їх розташування у надто пильних приміщеннях та у місцях з рухомістю повітря понад 0,5 м/с.

Світлові сповіщувачі реагують на випромінювання викритого полум'я. Розташовуються у приміщеннях, де відсутні джерела потужних ультрафіолетових, інфрачервоних та іонізуючих випромінювань, а також відкритого полум'я, електричного іскріння, працюючих зварювальних апаратів тощо.

Комбіновані сповіщувачі виконують функції теплового і димового сповіщувачів.

Ручні сповіщувачі бувають двох видів: кнопкові і кодові. Вони розташовуються як усередині, так і назовні будівлі (приміщення).

Для роботи з ручними і автоматичними сповіщувачами використовуються приймальні станції, які приймають сигнали тривоги, передають їх до пожежної частини, подають звукову і світлову сигналізацію тощо.

На автоматичних телефонних станціях пожежну команду викликають за телефоном "01". У виробничих приміщеннях для прискорення зв'язку біля телефонних апаратів мають бути таблички з номерами телефонів найближчої пожежної команди і прізвищами осіб, відповідальними за пожежну безпеку.