4.7.8. Захист від електромагнітних полей.

Повітряні лінії високої (ПЛ ВН) і надвисокої (ПЛ НВН) напруги створюють навколо себе потужні електромагнітні поля, що негативно впливає на здоров'я людей, які працюють в цій зоні. Вплив електромагнітних полей порушує діяльність центральної нервової системи, викликає загальну слабість, швидку стомленість, головний біль, млявість, уповільнення пульсу і зниження кров'яного тиску. За систематичним пере­буванням в зоні електромагнітного впливу у людини через декілька місяців виявля­ється кумулятивний ефект, що призводить до функціональних порушень центральної нервової серцево-судинної систем та змін в крові.

Для запобігання шкідливому впливу електромагнітних полей санітарними норма­ми обмежується* час перебування працюючих в цих зонах. Допустимий час перебу­вання людей без засобів захисту в зоні електромагнітного впливу подані в таблиці 4.7.5.

Таблиця 4.7.5.

Гігієнічні норми впливу на людину в електричному полі різної напруженості.

Напруженість елекричного поля, кВ/м	Менше 5	5-10	10-15	15-20	20-25
Допустимий час перебування за добу, не більше, хвил.	Без обмежень	180	90	10	5

На мал.4.7.21 зображені зони підвищеної небезпеки ПЛ-750 кВ. Під час робіт на контактній мережі, повітряних і кабельних лініях без підіймання персоналу на висоту в місцях перетинання з ПЛ-750 кВ тривалість перебування в зоні підвищеної небезпеки

Мал. 4.7.21. Зони підвищеної безпеки для ПЛ ВН та ПЛ НВН:

1 - опора;

2 - дроти;

3 - межа зони підвищеної небезпеки;

А «20м - зона із допустимою тривалістю перебування

людини 10 хвилин;

Б =30м - зона із допустимою тривалістю перебування людини 90 хвилин.

протягом доби без застосування засобів захисту дозволяється на відстані до 20 м від осі опір ПЛ - не більше 10 хвилин (зона А), на всіх інших ділянках прольотів ПЛ - не більше 90 хвилин.

Захист від електромагнітних полей здійснюється за допомогою екранувальних пристроїв і спеціального екранувального одягу.

Головний засіб захисту від електромагнітних полей - екранування. Застосовуються стаціонарні (навіси, перегородки, козирки тощо) та переносні (пересувні) екранувальні пристрої (палатки, щити тощо). Екранувальні пристрої виготовляють з ме­талевих листів чи сітки з розміром вічок не більше ніж 10x10, метало ізолюючої тканини, стальних тросів чи проводів та ін. Індивідуальні екранувальні комплекти за­стосовуються тоді, коли неможливо застосування екранувальних пристроїв. Усі предмети індивідуальних екранувальних комплектів застосовують у разі надійного з'єднання один з іншим спеціальними металевими провідниками.

Заходом, який виключає можливість виникнення розрядних струмів через люди­ну, являється заземлення металевих частин механізмів, ізольованих від землі або на гумовому ходу.

4.7.9. Захист від наведеної напруги.

Контактна мережа, лінії електропередавання змінного електричного струму чи­нять значний електромагнітний вплив на дроти, які розташовані вздовж цих мереж і ліній. Внаслідок цього, на дрота, які підлягають електромагнітному впливу, на­водиться висока напруга, що небезпечно для працівників, які працюють в цій зоні або на цих проводах.

Тому для забезпечення безпеки працюючих на проводах, які підпадають під електромагнітний вплив, предбачаються такі захисні заходи:

збільшується відстань між обома провідниками, тобто між проводом, який впливає, і проводом, який підлягається впливу;

проводиться заземлення металевих конструкцій, які ізольовані від землі та розташовані в зоні електромагнітного впливу (дах дерев'яних вагонів, споруд, приміщень, трубопроводи тощо);

на відключену повітряну лінію, яка підлягається електромагнітному впливу і де необхідно виконувати роботи, за фронтом робіт на відстані не більше ніж 200 м одна від іншої завішують заземлювальні штанги. Відстань між штангами вибирають в залежності від того, щоб наведені потенціали не перевищували за величиною допустимих для людини;

для вирівнювнювання потенціалів між проводами контактної мережі і заземлени­ми конструкціями, не пов'язаними з рейками, встановлюють шунтуючі перемички, та інші заходи.