2.3. Вентиляція та опалення.
У комплексі заходів по забезпеченню безпечних умов праці вентиляція і опалення відіграють вагому роль, доповнюючи собою той позитивний ефект, який досягнутий плануванням виробничих приміщень, організацією технологічного процесу, розміщенням та конструктивними рішеннями технологічного устаткування.
2.3.1. Виробнича вентиляція.
Виробнича вентиляція - це система заходів і засобів, що призначені для організації повітрообміну в приміщенні.
Природна вентиляція виробничих будівель обумовлена поєднанням ефекту вітрового та теплового напору. Рух повітря виникає внаслідок різниці температур і щільностей зовнішнього і внутрішнього повітря, а також під дією тиску або
розрядження, що створюється вітром.
Технічні рішення, за допомогою яких забезпечують організовану; тобто керовану природну вентиляцію, називають аерацією. Для аерації будівель необхідні отвори у стінах для того щоб могло надходити зовнішнє повітря, та пристрої (ліхтарі) в даху чи верхній частині стін для видалення відпрацьованого повітря. Змінюючи ступінь відкриття отворів (ліхтарів) регулюють об'єм надходження зовнішнього повітря у виробничі приміщення та вилучення з нього відпрацьованого повітря.
При неорганізованій природній вентиляції повітря надходить у приміщення та вилучається з нього через нещільності в зовнішніх конструкціях (Інфільтрація), а також через вікна, кватирка та інші проріді (отвори), які працюють на приплив або витяжку повітря (провітрювання).
Штучна вентиляція здійснює повітрообмін у приміщенні за допомогою вентиляторів.
Штучна механічна вентиляція може бути:
Припливною подача чистого повітря певних фізичних характеристик
витяжні - вилучення з приміщення забрудненого повітря:
припливно-витяжною - одночасна подача чистого повітря та вилучення
забрудненого повітря.
В залежності від зони повітрообміну вентиляція буває загальнообмінною, місцевою та комбінованою.
Загальнообмінна вентиляція — це організація повітрообміну всього приміщення.
Місцева витяжна вентиляція призначена для локалізації і вилучення шкідливостей безпосередньо в місцях їх утворення. Витяжні пристрої при цьому можуть бути закритого чи відкритого типу: В-місцевих витяжках закритого типу джерела шкідливостей розташовані всередині укриття (витяжних шаф, кожухів, камер, кабін). Це дозволяє найбільш повно вловлювати шкідливості. В місцевих витяжка» відкритого типу (витяжні зонти, панелі, бортові відсмоктувачі) приймальний отвір знаходиться на деякій відстані від джерела виділення шкідливостей.
Місцева припливна вентиляція дозволяє забезпечувати задані параметри повітряного середовища в певній частині приміщення, де людина знаходиться найбільш тривалий час(основний робочий майданчик). Різновидами цієї вентиляції являються повітряні душі. завіси, оази.
Змішана (комбінована) вентиляція (влітку - аерація або штучна витяжка з природним припливом, взимку - штучна припливна вентиляція і природня витяжка) передбачається у виробничих приміщеннях, де тепловиділення недостатні для нагріву припливного повітря, а також великим тепловиділенням та наявністю інших шкідливостей (газів. парів, вологи тощо).
Природна вентиляція економічна. Проте повітря, яке виділяється, не підлягає очищенню і забруднює промисловий майданчик та може знову надходити у виробничі приміщення. Аерація вимагає постійного урахування напряму вітру та регулювання відкривання (закривання) отворів чи ліхтарів; аераційні ліхтарі повинні регулярно чиститися від пилу. Однак природна вентиляція може забезпечувати 20-кратний повітрообмін. (Кратність повітрообміну показує скільки разів протягом години повністю змінюється повітря у приміщені).
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість уповити шкідливості (токсичні речовини) на місці їх утворення та забезпечити більш ефективне 'іх вилучення, очищення повітря, яке відходить, перед його викидом в атмосферу, необхідну якість(нагрів, зволоження, охолодження, очистку) припливного повітря, більш цілеспрямовано подавати припливне повітря в робочу зону. Механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні проммайданчика (і навіть за його межами) і забезпечити допустимі (оптимальні) умови розбавлення вентиляційних викидів після того, як вони потраплять в атмосферу. Механічна вентиляція забезпечує 10-кратний повітрообмін.
Обрана система вентиляції має забезпечувати задані параметри мікроклімату та чистоту повітря в робочій зоні. Необхідно, щоб вона не викликала вибухової і пожежної небезпеки та не сприяла розповсюдженню продуктів горіння в інші приміщення, мала пристрої, що забезпечують електробезпеку.
Розрахування елементів системи вентиляції не повинно ускладнювати монтаж, експлуатацію і ремонт технологічного устаткування, а також захаращувати робочі місця і проходи, знижувати освітленість.