3.1. Загальні положення.

Пожежі є однією з найбільш руйнівних силу і там, де не створено надійної перепони вогню, вони стають великою бідою. Незважаючи на деяку стабілізацію обстановки з пожежами в Україні в останні роки, данина вогню залишається ще великою.

В Україні щорічно виникає більше 50 тис. пожеж, прямі матеріальні збитки від них становлять мільйони гривень. Щодоби в середньому в державі виникає 126 пожеж, у вогні гине 6 і отримує травми 4 особи, знищується 31 будівля, 4 одиниці техніки та матеріальних цінностей на суму близько 65 тис. гри.

Найбільш поширеними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем; порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування, побутових електроприладів та приладів опалення; іскри електрозварювальних та інших вогневих робіт; невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної

V безпеки; несправність виробничого устаткування.

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною часткою державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

3.2. Законодавство в галузі пожежної безпеки.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон "Про пожежну безпеку" та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та

V регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.

Закон "Про пожежну безпеку визначає загальні правові, економічні та соціальні ' основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх ^діяльності та форм власності.

Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" розроблено і введено в дію Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Забезпечення пожежної безпеки проводиться також відповідно до стандартів, будівельних норм, правил улаштування електроустановок (ПУЕ), норм технологічного проектування та інших нормативних актів, виходячи із сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки. ^ Міністерства й відомства, виходячи із специфічних умов та особливостей пожежної небезпеки виробництв, можуть Додатково розробляти і видавати свої галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги.

Зокрема, Міністерством транспорту України розроблено і введено в дію Правила ( пожежної безпеки на залізничному транспорті.

3.2.1. Забезпечення пожежної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках — на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, а також продукція, в стандартах на які є вимоги пожежної безпеки, повинні мати сертифікат, що засвідчує безпеку їх використання, а всквиди пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, - сертифікат відповідності.

Власники підприємств або уповноважені ним органи зобов'язані проводити роботи з профілактики пожеж; забезпечувати додержання протипожежних вимог нормативних документів; розроблювати комплексні плани щодо забезпечення пожежної безпеки, положення, інструкції тощо, що діють у межах підприємства відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки; утримувати в справному стані протипожежні засоби і техніку; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення.

Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов'язані:

виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;

повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечний робіт (у тому числі зварювальних);

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електрообладнання в разі пожежі;

порядок огляду и зачинений приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежегасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

дії працівників у разі виявлення пожежі;

порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні. Працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими вимогами.

3.2.2. Організаційні заходи з пожежної безпеки.

Загальне керівництво щодо забезпечення пожежної безпеки в Україні здійснюють Центральні органи державної виконавчої влади, Рада Міністрів Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування в межах своєї компетенції організують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.

Безпосереднє керівництво і управління протипожежною службою покладено на МінШерство внутрішніх справ України, яке забезпечує здійснення державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктів і об'єктів, координує діяльність міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади з питань удосконалення пожежної охорони;

Для координації і вдосконалення роботи, пов'язаної з забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її проведенням, в апаратах міністерств, інших центральних оргаміб державно? виконавчої влади створюються служби пожежної безпеки.

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки здійснюють Головне управління та територіальні і місцеві управління (відділи) Державної пожежної охорони МВС України.

Громадський контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними пожежними дружинами (командами) та протипожежними об'єднаннями громадян у межах їх компетенції.

З метою захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах створюються пожежні охорони

Основними завданнями пожежної охорони є:

здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

гасіння пожеж, рятування .людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну.

Державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.

Державна пожежна охорона створюється в містах, інших населених пунктах, на промислових та інших об'єктах незалежно від форм власності у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення державної пожежної охорони, будівництво її об'єктів і споруд здійснюється за рахунок державного бюджету і бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, коштів, що надходять на підставі договорів від промислових та інших об'єктів, відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів, а також за рахунок пожертвувань юридичних осіб та громадян.

У підрозділах державної пожежної охорони організується цілодобове несення служби, порядок якого встановлюється міністром внутрішніх справ України. Для виклику державної пожежної охорони в автоматичних телефонних мережах установлюється єдиний номер — 01. Підрозділи державної пожежної охорони виїжджають для гасіння пожеж на всі об'єкти незалежно від форм власності, за винятком підземних споруд (крім діючих станцій метрополітену).

На об'єктах міністерств; інших центральних органів державної виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, створюються підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової} охорони які здійснюють свою діяльність згідно з положеннями, погодженими з Міністерством внутрішніх справ України.

Так, на об'єктах Міністерства транспорту України (залізничний, повітряний, морський і річковий транспорти) організовані підрозділи відомчої пожежної охорони.

У сільських населених пунктах, де немає підрозділів державної пожежно)' охорони, органами місцевої державної адміністрації відповідно до Положення, затверджуваного Кабінетом Міністрів України, створюються сільські пожежні команди

На підприємствах, в установах та організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння можуть створюватися з числа-робітників, службовців, інженерно - технічних працівників та інших громадян добровільні пожежні дружини (команди).

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій і громадяни притягаються до відповідальності згідно чинним законодавством