
- •1.1.2. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці.
- •Колективний договір та регулювання охорони праці у колективному договорі.
- •Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •Відшкодування роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
- •1.1.3. Нормативні акти про охорону праці.
- •1.1.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •1.1.5. Трудові спори.
- •1.1.6. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •2.1. Загальні положення.
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці та промислово-санітарний нагляд.
- •2.1.2. Наукові напрями вивчення трудової діяльності людини.
- •2.1.3. Психофізіологічні фактори трудової діяльності
- •2.1.4. Характеристика умов праці.
- •2.2. Повітря робочої зони
- •2.2.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •2.2.2. Шкідливі речовини.
- •2.3. Вентиляція та опалення.
- •2.3.1. Виробнича вентиляція.
- •2.3.2.Кондиціювання повітря.
- •2.3.3. Виробниче опалення.
- •2.4. Виробниче освітлення
- •2.4.1. Основні світлотехнічні величини.
- •2.4.2. Класифікація освітлення.
- •2.4.3. Освітлювальні прилади.
- •2.4.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення.
- •2.5. Виробничий шум.
- •2.5.1. Класифікація шуму.
- •2.6. Вібрація.
- •2.6.1. Класифікація вібрації.
- •2.6.2. Вплив вібрації на людину.
- •2.6.3. Нормування вібрації.
- •2.6.4. Способи і засоби захисту від вібрації.
- •2.7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Законодавство в галузі пожежної безпеки.
- •3.3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •3.3.1. Теоретичні основи механізму горіння.
- •3.3.2. Особливості горіння горючих матеріалів і речовин.
- •3.3.3. Класифікація матеріалів за пожежними властивостями.
- •3.4. Пожежовибухонебезпечність об'єкту.
- •3.4.1.Вогнестійкість будівель і споруд.
- •3.4.2. Пожежна небезпека виробництв.
- •3.4.3. Пожежна небезпека приміщень.
- •3.5. Пожежна профілактика на виробництві.
- •3.5.1. Система попередження пожеж.
- •3.5.2. Система пожежного захисту.
- •3.6. Гасіння пожеж.
- •3.6.1. Класи пожеж.
- •3.6.2 Методи гасіння пожеж.
- •3.6.4 Первинні засоби пожежегасіння.
- •3.6.5. Автоматичні установки пожежегасіння.
- •3.6.6. Протипожежне водопостачання.
- •3.6.7. Пожежна техніка.
- •3.7. Загальні вимоги пожежної безпеки на залізничному транспорті.
- •3.8. Порядок дій адміністрації і технічного персоналу підприємств залізничного транспорту й пожежної охорони під час ліквідації пожеж.
- •3.9. Навчання працівників залізничного транспорту заходам пожежної безпеки.
- •4.1. Основні визначення.
- •4.2. Засоби безпеки праці.
- •4.2.1. Захисні пристрої.
- •4.2.2. Інформаційні засоби.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.3. Загальні вимоги до технологічних процесів та виробничого обладнання.
- •4.3.1.Небезпечні зони машин і механізмів
- •4.3.2.Вимоги безпеки до виробничих процесів та обладнання.
- •4.3.3. Вимоги до інструментів та пристосувань.
- •4.3.4. Загальні вимоги безпеки з техніки безпеки під чає обслуговування механізмів.
- •4.4. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4.4.1. Безпека при експлуатації посудин, що працюють під тиском.
- •4.4.2. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •4.4.3. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •4.4.4. Безпека при експлуатації балонів.
- •4.5. Безпека при підіймально-транспортних роботах.
- •4.5.1. Технічний огляд.
- •4.5.2. Нагляд і обслуговування.
- •4.5.3. Прилади і пристрої безпеки.
- •4.5.4. Безпека виконання робіт.
- •4.5.5. Забезпечення безпеки виробництва робіт вантажопідіймальними машинами поблизу контактної мережі і повітряних ліній усіх призначень і напруг.
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.1. Класифікація вантажів.
- •4.6.2. Загальна характеристика вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.3. Норми підіймання та переміщення вантажів вручну.
- •4.6.4. Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.5. Вимоги до персоналу.
- •4.6.6. Загальні вимоги безпеки.
- •4.6.7. Загальні положення безпеки при ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами.
- •4.7. Електробезпека.
- •4.7.1.Електротравматизм.
- •4.7.2. Вплив електричного струму на людину.
- •4.7.3. Класифікація електроустановок та приміщень за електробезпекою.
- •4.7.4. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.6. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •4.7.7. Захист від атмосферної електрики. Блискавкозахист.
- •4.7.8. Захист від електромагнітних полей.
- •4.7.9. Захист від наведеної напруги.
- •4.7.10. Захист від статичної електрики.
- •4.8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
- •4.8.2. Вимога до обслуговуючого персоналу.
- •4.8.3. Класифікація робіт в електроустановках.
- •4.8.4. Оперативне обслуговування.
- •4.8.5. Організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи.
- •4.8.6. Технічні заходи, що створюють безпечні умови
- •4.87. Виконання робіт в електроустановках без зняття напруги.
- •4.8.8. Правила безпеки під час обслуговування електродвигунів.
- •4.8.9. Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'зку.
- •4.8.10. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
- •4.8.11. Вимоги до робіт із застосуванням ручного електрифікованого інструменту.
- •4.8.12. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електрич- них світильників.
- •4.9. Загальні положення безпеки на залізничних коліях.
- •4.9.1. Вимоги до працівників.
- •4.9.2. Безпека під час перебування на залізничних коліях.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.11. Вимоги безпеки під час виконання колійних робіт.
- •4.11.1. Загальні положення.
- •4.11.2. Обов'язки керівника робіт. Перед початком робіт.
- •4.11.3. Заходи безпеки під час виконання колійних робіт немеханізованим способом.
- •4.11.4. Безпека під час робіт з пересувними електростанціями і колійним електричним інструментом.
- •4.11.5. Заходи безпеки при виконанні робіт з застосуванням колійних машин.
- •4.11.6. Заходи безпеки під час робіт на штучних спорудах.
- •4.11.7. Заходи безпеки при очищенні колій і стрілок від снігу.
- •4.11.8.Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії.
- •4.11.9. Заходи безпеки під час використання петард.
- •4.12. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту пристроїв сцб.
- •4.12.1. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв сцб.
- •4.12.2. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих сортувальних гірок.
- •4.12.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях.
- •4.12.4. Роботи на кабельних лініях електропередач.
- •4.13. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
- •4.14. Перша допомога при нещасних випадках.
- •4.14.1. Перша допомога при електротравмах.
- •4.14.2. Перша допомога при пораненнях.
- •4.14.3. Перша допомога при переломах, вивихах і ударах.
- •4.14.4. Перша допомога при опіках.
2.5. Виробничий шум.
Виробничий шум - це сукупність несприятливих звуків, що передаються на людину і викликають неприємні суб'єктивні відчуття, знижують працездатність та, в окремих випадках, порушення стану здоров'я.
Шум становить собою безладне сполучення звуків різної частоти і інтенсивності.
За основні параметри, що використовуються для нормування шуму, прийняті:
звуковий тиск, що вимірюється в паскалях (Па);
частота звукових коливань, яка характеризується числом коливань за секунду і і вимірюється в герцах (Гц);
рівень звукового тиску, що характеризує ступінь перевищення звукового тиску над певним порогом сенсорного сприйняття даного фактора. Рівень звукового тиску (рівень шуму) вимірюється у спеціальних логарифмічних одиницях - белах (Б) або їх похідних - децибелах (дБ), які дорівнюють 0,1 Б.
2.5.1. Класифікація шуму.
Постійним називають шум, рівні звуку якого протягом робочого дня (робочої зміни) змінюються у часі не більше ніж на 5 дБ.
Непостійним вважається шум, рівні звуку якого протягом робочого дня (робочої зміни) змінюються у часі більше ніж на 5 дБ.
Непостійний шум поділяється на коливальній, перервний і імпульсний Шуми.
Коливальний - шум, рівень якого безперервно змінюється у часі.
Перервний - шум, рівні якого змінюються ступенево (на 5 дБ і більше), причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень шуму залишається постійним, складає одну секунду і більше.
імпульсний - шум, який складається з одного або декількох звукових сигналів, кожний тривалістю менше однієї секунди.
Джерелом механічного шуму являються механічні вібрації поверхонь машин і обладнання, а також удари деталей, конструкцій тощо.
Звукоізоляція.
Ефект звукоізоляції базується на здатності матеріалів відбивати енергію звукових хвиль.
Засоби звукоізоляції в залежності від конструкції поділяються на :
звукоізолюючі огородження (перешкоди);
звукоізолюючі кожухи;
звукоізолюючі кабіни;
акустичні екрани, вигородки.
Звукоізоляція перешкод і огороджень залежить від їх розмірів, ваги, частотного складу шуму.
Значно знижується звукоізоляція перешкод, які мають щілини, отвори і двері. Добре ущільнення вікон і дверей, щілин і отворів являється необхідною умовою щодо підвищення звукоізоляції. Ефективними звукоізолюючими матеріалами являються метал, бетон, деревина, пластмаси та інше. Для підвищення звукоізоляції найбільш вигідно застосовувати багатошарові огородження з дрібними прошарками (гума, повсть і інше). За допомогою звукоізолюючих перешкод рівень шуму можна зменшити на ЗО - 40 дБ.
Для зниження шуму застосовують влаштування звукоізолюючих кожухів, які повністю закривають шумні агрегати, Кожухи можуть бути зйомними чи розбірними. Виготовляють їх зі сталі, дюралюмінію, фанери тощо. З середини кожухи облицьовують звукопоглинальним матеріалом.
За допомогою звукоізолюючих кожухів рівень шуму можна знизити на 5 - ЗО дБ.
Для огородження працюючих від шкідливого впливу шуму застосовують також звукоізолюючі кабіни спостереження з дистанційним управлінням, пересувні напівзакриті кабіни для періодичного спостереження і контролю за роботою шумних агрегатів. .
Для захисту від прямого впливу звукової хвилі використовують звуковбирні і звуковідбивні екрани, ефективність яких залежить від їх розмірів, матеріалу виготовлення, розташування і частоти звуку. Знизити шум за допомогою звукоізолюючих екранів можна на 3 - 15 дБ.
Мал.2.5.1. Схема звукоізолюючого кожуха
Звукопоглинання.
Ефект звукопоглинання базується на переході енергії звукових коливань в теплоту внаслідок втрат на тертя часток повітря в порах звукопоглинального матеріалу. Чим більше звукової енергії поглинається, тим менше її відбивається назад.
Засоби звукопоглинання в залежності від конструкції поділяються на :
звукопоглинальне облицювання;
об'ємні (штучні) поглинувачі звуку.
Мал.2.5.2.
Звукопоглинальні конструкції:
1 - звукопоглинаючий
матеріал;
2 - будівельна конструкція;
3 - перфорований лист;
4 - захисний шар
(склотканина);
5 - повітряний проміжок.
внутрішніх бувають
Звукопоглинальні пристрої, якими проводять акустичну обробку поверхонь приміщень, пористими, пористоволокняними, мембранними, шаровими.
Поглинальні матеріали бувають у виді матів, рулонів, панелей, плит, акустичної штукатурки.
Для досягнення найбільшого ефекту від звукопоглинання рекомендується облицьовувати не менше 60% загальної площі огороджувальних поверхонь.
В приміщеннях
біля джерел інтенсивного шуму підвищують
штучні звукові поглинувачі, які мають
форму кулі, конуса, куба, призми тощо.
Ефективність звукопоглинання змінюється
в залежності від відстані між окремими
логлинувачами. При збільшенні відстані
підвищується ефективність поглинання
звуко-поглинувача, але знижується
загальне звукопоглинання у приміщенні.
Максимальне зниження рівня шуму за допомогою звукопоглинаючих засобів не перевищує 6-10 дБ..
Заглушення.
Застосовується для захисту від аеродинамічного шуму за допомогою глушників.
Призначення глушників - перешкоджати розповсюдженню шуму через трубопроводи, повітропроводи, канали, будь-які технологічні отвори тощо.
Глушники являються обов'язковою складовою частиною установок з двигунами внутрішнього згоряння; газотурбінними і пневматичними двигун і компресорних установок, аеродинамічних пристроїв тощо.
Архітектурно - планувальні заходи захисту від шуму.
До цих заходів відносяться такі:
раціональне акустичне рішення планування будівель і генеральних планів об'єктів;
раціональне розташування робочих місць, зон, технологічного обладнання, машин і механізмів;
раціональний режим руху транспортних засобів і транспортних потоків; створення шумозахисних зон і смуг.
Організаційно - технічні заходи захисту від шуму.
До цих заходів відносяться такі:
застосування мало шумних технологічних процесів (зміна технології виробництва, способу обробки і транспортування матеріалів та інше);
застосування мало шумних машин, зміна конструктивних елементів машин, їх складових одиниць;
удосконалення технології ремонту і обслуговування машин;
регулярний контроль за шумовими параметрами машин і механізмів.
Медично - профілактичні заходи захисту від шуму.
Комплекс медичних профілактичних заходи відносно виробничого шуму передбачає:
попередні і періодичні медогляди;
використання раціональних режимів праці і відпочинку;
застосування засобів індивідуального захисту від шуму (протишумові вушні вкладиши, навушники, каски - шоломи, протишумові костюми);
курси профілактичного лікування (фізіопроцедури, вітаміно- та фітотерапія та ін).