
- •1.1.2. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці.
- •Колективний договір та регулювання охорони праці у колективному договорі.
- •Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •Відшкодування роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.
- •1.1.3. Нормативні акти про охорону праці.
- •1.1.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •1.1.5. Трудові спори.
- •1.1.6. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •2.1. Загальні положення.
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці та промислово-санітарний нагляд.
- •2.1.2. Наукові напрями вивчення трудової діяльності людини.
- •2.1.3. Психофізіологічні фактори трудової діяльності
- •2.1.4. Характеристика умов праці.
- •2.2. Повітря робочої зони
- •2.2.1. Метеорологічні умови виробничого середовища.
- •2.2.2. Шкідливі речовини.
- •2.3. Вентиляція та опалення.
- •2.3.1. Виробнича вентиляція.
- •2.3.2.Кондиціювання повітря.
- •2.3.3. Виробниче опалення.
- •2.4. Виробниче освітлення
- •2.4.1. Основні світлотехнічні величини.
- •2.4.2. Класифікація освітлення.
- •2.4.3. Освітлювальні прилади.
- •2.4.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення.
- •2.5. Виробничий шум.
- •2.5.1. Класифікація шуму.
- •2.6. Вібрація.
- •2.6.1. Класифікація вібрації.
- •2.6.2. Вплив вібрації на людину.
- •2.6.3. Нормування вібрації.
- •2.6.4. Способи і засоби захисту від вібрації.
- •2.7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Законодавство в галузі пожежної безпеки.
- •3.3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •3.3.1. Теоретичні основи механізму горіння.
- •3.3.2. Особливості горіння горючих матеріалів і речовин.
- •3.3.3. Класифікація матеріалів за пожежними властивостями.
- •3.4. Пожежовибухонебезпечність об'єкту.
- •3.4.1.Вогнестійкість будівель і споруд.
- •3.4.2. Пожежна небезпека виробництв.
- •3.4.3. Пожежна небезпека приміщень.
- •3.5. Пожежна профілактика на виробництві.
- •3.5.1. Система попередження пожеж.
- •3.5.2. Система пожежного захисту.
- •3.6. Гасіння пожеж.
- •3.6.1. Класи пожеж.
- •3.6.2 Методи гасіння пожеж.
- •3.6.4 Первинні засоби пожежегасіння.
- •3.6.5. Автоматичні установки пожежегасіння.
- •3.6.6. Протипожежне водопостачання.
- •3.6.7. Пожежна техніка.
- •3.7. Загальні вимоги пожежної безпеки на залізничному транспорті.
- •3.8. Порядок дій адміністрації і технічного персоналу підприємств залізничного транспорту й пожежної охорони під час ліквідації пожеж.
- •3.9. Навчання працівників залізничного транспорту заходам пожежної безпеки.
- •4.1. Основні визначення.
- •4.2. Засоби безпеки праці.
- •4.2.1. Захисні пристрої.
- •4.2.2. Інформаційні засоби.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.2.3. Об'єктивні і суб'єктивні засоби.
- •4.2.4. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •4.3. Загальні вимоги до технологічних процесів та виробничого обладнання.
- •4.3.1.Небезпечні зони машин і механізмів
- •4.3.2.Вимоги безпеки до виробничих процесів та обладнання.
- •4.3.3. Вимоги до інструментів та пристосувань.
- •4.3.4. Загальні вимоги безпеки з техніки безпеки під чає обслуговування механізмів.
- •4.4. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4.4.1. Безпека при експлуатації посудин, що працюють під тиском.
- •4.4.2. Безпека при експлуатації котельних установок.
- •4.4.3. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •4.4.4. Безпека при експлуатації балонів.
- •4.5. Безпека при підіймально-транспортних роботах.
- •4.5.1. Технічний огляд.
- •4.5.2. Нагляд і обслуговування.
- •4.5.3. Прилади і пристрої безпеки.
- •4.5.4. Безпека виконання робіт.
- •4.5.5. Забезпечення безпеки виробництва робіт вантажопідіймальними машинами поблизу контактної мережі і повітряних ліній усіх призначень і напруг.
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.1. Класифікація вантажів.
- •4.6.2. Загальна характеристика вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.3. Норми підіймання та переміщення вантажів вручну.
- •4.6.4. Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •4.6.5. Вимоги до персоналу.
- •4.6.6. Загальні вимоги безпеки.
- •4.6.7. Загальні положення безпеки при ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами.
- •4.7. Електробезпека.
- •4.7.1.Електротравматизм.
- •4.7.2. Вплив електричного струму на людину.
- •4.7.3. Класифікація електроустановок та приміщень за електробезпекою.
- •4.7.4. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.5 Небезпека напруг дотику та кроку.
- •4.7.6. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •4.7.7. Захист від атмосферної електрики. Блискавкозахист.
- •4.7.8. Захист від електромагнітних полей.
- •4.7.9. Захист від наведеної напруги.
- •4.7.10. Захист від статичної електрики.
- •4.8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
- •4.8.2. Вимога до обслуговуючого персоналу.
- •4.8.3. Класифікація робіт в електроустановках.
- •4.8.4. Оперативне обслуговування.
- •4.8.5. Організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи.
- •4.8.6. Технічні заходи, що створюють безпечні умови
- •4.87. Виконання робіт в електроустановках без зняття напруги.
- •4.8.8. Правила безпеки під час обслуговування електродвигунів.
- •4.8.9. Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв'зку.
- •4.8.10. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
- •4.8.11. Вимоги до робіт із застосуванням ручного електрифікованого інструменту.
- •4.8.12. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електрич- них світильників.
- •4.9. Загальні положення безпеки на залізничних коліях.
- •4.9.1. Вимоги до працівників.
- •4.9.2. Безпека під час перебування на залізничних коліях.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.9.3. Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
- •4.10. Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
- •4.11. Вимоги безпеки під час виконання колійних робіт.
- •4.11.1. Загальні положення.
- •4.11.2. Обов'язки керівника робіт. Перед початком робіт.
- •4.11.3. Заходи безпеки під час виконання колійних робіт немеханізованим способом.
- •4.11.4. Безпека під час робіт з пересувними електростанціями і колійним електричним інструментом.
- •4.11.5. Заходи безпеки при виконанні робіт з застосуванням колійних машин.
- •4.11.6. Заходи безпеки під час робіт на штучних спорудах.
- •4.11.7. Заходи безпеки при очищенні колій і стрілок від снігу.
- •4.11.8.Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії.
- •4.11.9. Заходи безпеки під час використання петард.
- •4.12. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування та ремонту пристроїв сцб.
- •4.12.1. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв сцб.
- •4.12.2. Вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих сортувальних гірок.
- •4.12.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях.
- •4.12.4. Роботи на кабельних лініях електропередач.
- •4.13. Безпека під час обслуговування і ремонту автомобілей.
- •4.14. Перша допомога при нещасних випадках.
- •4.14.1. Перша допомога при електротравмах.
- •4.14.2. Перша допомога при пораненнях.
- •4.14.3. Перша допомога при переломах, вивихах і ударах.
- •4.14.4. Перша допомога при опіках.
2.3. Вентиляція та опалення.
У комплексі заходів по забезпеченню безпечних умов праці вентиляція і опалення відіграють вагому роль, доповнюючи собою той позитивний ефект, який досягнутий плануванням виробничих приміщень, організацією технологічного процесу, розміщенням та конструктивними рішеннями технологічного устаткування.
2.3.1. Виробнича вентиляція.
Виробнича вентиляція - це система заходів і засобів, що призначені для організації повітрообміну в приміщенні.
Природна вентиляція виробничих будівель обумовлена поєднанням ефекту вітрового та теплового напору. Рух повітря виникає внаслідок різниці температур і щільностей зовнішнього і внутрішнього повітря, а також під дією тиску або
розрядження, що створюється вітром.
Технічні рішення, за допомогою яких забезпечують організовану; тобто керовану природну вентиляцію, називають аерацією. Для аерації будівель необхідні отвори у стінах для того щоб могло надходити зовнішнє повітря, та пристрої (ліхтарі) в даху чи верхній частині стін для видалення відпрацьованого повітря. Змінюючи ступінь відкриття отворів (ліхтарів) регулюють об'єм надходження зовнішнього повітря у виробничі приміщення та вилучення з нього відпрацьованого повітря.
При неорганізованій природній вентиляції повітря надходить у приміщення та вилучається з нього через нещільності в зовнішніх конструкціях (Інфільтрація), а також через вікна, кватирка та інші проріді (отвори), які працюють на приплив або витяжку повітря (провітрювання).
Штучна вентиляція здійснює повітрообмін у приміщенні за допомогою вентиляторів.
Штучна механічна вентиляція може бути:
Припливною подача чистого повітря певних фізичних характеристик
витяжні - вилучення з приміщення забрудненого повітря:
припливно-витяжною - одночасна подача чистого повітря та вилучення
забрудненого повітря.
В залежності від зони повітрообміну вентиляція буває загальнообмінною, місцевою та комбінованою.
Загальнообмінна вентиляція — це організація повітрообміну всього приміщення.
Місцева витяжна вентиляція призначена для локалізації і вилучення шкідливостей безпосередньо в місцях їх утворення. Витяжні пристрої при цьому можуть бути закритого чи відкритого типу: В-місцевих витяжках закритого типу джерела шкідливостей розташовані всередині укриття (витяжних шаф, кожухів, камер, кабін). Це дозволяє найбільш повно вловлювати шкідливості. В місцевих витяжка» відкритого типу (витяжні зонти, панелі, бортові відсмоктувачі) приймальний отвір знаходиться на деякій відстані від джерела виділення шкідливостей.
Місцева припливна вентиляція дозволяє забезпечувати задані параметри повітряного середовища в певній частині приміщення, де людина знаходиться найбільш тривалий час(основний робочий майданчик). Різновидами цієї вентиляції являються повітряні душі. завіси, оази.
Змішана (комбінована) вентиляція (влітку - аерація або штучна витяжка з природним припливом, взимку - штучна припливна вентиляція і природня витяжка) передбачається у виробничих приміщеннях, де тепловиділення недостатні для нагріву припливного повітря, а також великим тепловиділенням та наявністю інших шкідливостей (газів. парів, вологи тощо).
Природна вентиляція економічна. Проте повітря, яке виділяється, не підлягає очищенню і забруднює промисловий майданчик та може знову надходити у виробничі приміщення. Аерація вимагає постійного урахування напряму вітру та регулювання відкривання (закривання) отворів чи ліхтарів; аераційні ліхтарі повинні регулярно чиститися від пилу. Однак природна вентиляція може забезпечувати 20-кратний повітрообмін. (Кратність повітрообміну показує скільки разів протягом години повністю змінюється повітря у приміщені).
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість уповити шкідливості (токсичні речовини) на місці їх утворення та забезпечити більш ефективне 'іх вилучення, очищення повітря, яке відходить, перед його викидом в атмосферу, необхідну якість(нагрів, зволоження, охолодження, очистку) припливного повітря, більш цілеспрямовано подавати припливне повітря в робочу зону. Механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні проммайданчика (і навіть за його межами) і забезпечити допустимі (оптимальні) умови розбавлення вентиляційних викидів після того, як вони потраплять в атмосферу. Механічна вентиляція забезпечує 10-кратний повітрообмін.
Обрана система вентиляції має забезпечувати задані параметри мікроклімату та чистоту повітря в робочій зоні. Необхідно, щоб вона не викликала вибухової і пожежної небезпеки та не сприяла розповсюдженню продуктів горіння в інші приміщення, мала пристрої, що забезпечують електробезпеку.
Розрахування елементів системи вентиляції не повинно ускладнювати монтаж, експлуатацію і ремонт технологічного устаткування, а також захаращувати робочі місця і проходи, знижувати освітленість.