Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту

У темі розглядаються такі питання:

1. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту.

2. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності.

Ключові слова та поняття: користувачі результатів аудиту, ме­жі повноважень, максимальні повноваження.

Рекомендована література: 1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 16, 23, 35, 41

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• розрізняти поняття "мета", "цілі", "завдання" аудиту по відно­шенню до учасників (користувачів) аудиту;

• визначати завдання аудиту за законодавством та системою нор­мативного регулювання аудиторської діяльності;

• визначати економічні інтереси користувачів аудиту;

• характеризувати інформацію, що цікавить користувача аудиту;

• приймати відповідні рішення, грунтуючись на матеріалах аудиту;

• характеризувати права користувачів інформації та замовників аудиту;

• визначати повноваження замовників у межах їхніх повноважень стосовно обсягів і напрямів аудиторських перевірок;

• складати робочі документи щодо інформації переданої управлін­ському персоналу в усній чи письмовій формі;

• визначати доречні форми повідомлення інформації управлінсь­кому персоналу;

• дотримуватися вимог законодавчих та нормативних актів щодо зо­бов'язань аудитора та збереження конфіденційності інформації.

10.1. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту

У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації.

В Україні у сфері фінансового контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими ак­тами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти де-

217

якою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту.

Користувач результатів аудиту - це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, грунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну.

Так, підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності гос­подарських операцій; власників і акціонерів - прибутковість вкладе­них ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів -можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів -наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи - як суб'єкти підприємницької діяльності викону­ють свої зобов'язання перед державою.

Отже, в кожного користувача різні економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реаль­ний стан суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність», користувачі інформації мають право виступати замов­никами на проведення аудиту та виконання інших аудиторських по­слуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повнова­жень, визначених законодавством, установчими документами або відповідними договорами.

Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту має власник, а представники державних контролюючих органів і контр­агенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.

Усі учасники аудиту також переслідують різні цілі (табл. 2.3).

Крім зовнішніх регуючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, ау­дитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має зна­чення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської пе­ревірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповіда­ють за управління, вжити відповідних заходів.

Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу".

218

Таблиця 2.3. Цілі учасників (користувачів аудиту)

Учасники (кори-стувачіаудиту)	Характеристика їх цілей
Аудитори	Формулювання та висловлення думки про достовірність і відповідність фінансової звітності суб'єкта господарюван­ня даним його бухгалтерського обліку
Власники	Отримання всього спектра достовірної інформації, необ­хідної для управління підприємством, уникнення штраф­них санкцій, запобігання порушень законодавства
Інвестори та акціонери	Цікавляться ризиком, який властивий інвестиціям, і дохо­дами від інвестицій. їм необхідна інформація, яка допома­гає визначити, що необхідно робити: купувати, утримувати або продавати. Акціонери зацікавлені в отриманні інфор­мації, що дає їм можливість оцінити здатність підприємст­ва виплачувати дивіденди
Працівника суб 'єюпа господа­рювання	Зацікавлені в отриманні інформації відносно стабільності та прибутковості роботодавця. їх також цікавить інформа­ція, яка дає можливість оцінити здатність підприємства забезпечити належний рівень оплати праці, пенсій і зайня­тість
Позикодавці суб 'єкта господа­рювання	Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть позики та нараховані відсотки своєча­сно повернуті
Постачальники та інші кредитори	Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть своєчасно погашені суми заборгова­ності перед ними
Інші клієнти суб 'єкта господа­рювання	Проявляють зацікавленість відносно безперервності діяль­ності підприємства, особливо у випадках, коли вони мають довготривалі угоди з підприємством або залежать від нього
Уряд та урядові установи	Зацікавлені в розміщенні ресурсів, і, таким чином, у діяль­ності підприємства. Інформація про господарюючі суб'єкти необхідна для регулювання їх діяльності, форму­вання податкової політики, отримання статистичних даних про національний дохід тощо
Громадськість	Оскільки підприємства впливають на суспільство різними спо­собами, наприклад, шляхом сплати податків до місцевих бю­джетів, забезпечення зайнятості тощо, то достовірні фінансові звіти можуть допомогти громадськості безпосередньо наданням інформації стосовно останніх тенденцій і досягнень у добробуті підприємства та обсягів його діяльності

219

Цим МСА визначено форми повідомлення інформації. Аудитор може повідомляти інформацію управлінському персоналу усно або письмово. На це впливають наступні фактори:

• розмір, операційна структура, організаційно-правова форма суб'єкта господарювання і процес повідомлення інформації на суб'єкті господарювання, де проводиться аудиторська перевірка;

• характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту, яка має значення для управління;

• домовленість щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управлін­ня;

• обсяг постійних контактів та контакти, які підтримує аудитор з управлінським персоналом.

Якщо управлінська структура суб'єкта господарювання чітко не визначена, то аудитор повинен узгодити із замовником, кому треба повідомляти важливу для управління інформацію з питань аудиту. З цією метою МСА рекомендують до листа-зобов'язання включити:

• опис форми, в якій буде повідомлятися інформація з питань аудиту, що має значення для управління;

• зазначення відповідних осіб, яким буде повідомлятися така інформація;

• зазначення будь-якої інформації з конкретних питань аудиту, яка має значення для управління, а отже, її треба повідомляти згідно з попередньою домовленістю.

. У будь-якому випадку вся інформація з питань аудиту, яка має значення для управлінського персоналу, в усній чи письмовій формі, повинна бути задокументована в робочих документах аудитора.

Після закінчення аудиторської перевірки керівництво підприємс­тва також повинно вчинити ряд дій для реалізації матеріалів аудиту. До них, зокрема, відноситься:

• складання "Проекту" Рішення за матеріалами аудиту";

• розгляд його на Загальних зборах (акціонерів, учасників то­що);

• складання довідок, необхідних для пояснення окремих питань користувачам аудиторського висновку;

• передача матеріалів аудиту: висновок чи звіт -замовнику; висновок -зацікавленим користувачам; публікація у періоди­чній пресі.

220

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Ст. 9 "Обов'язки суб'єктів господарювання при прове­денні аудиту" Закону України "Про аудиторську діяль­ність ", наголошує на необхідності створення органами управління суб'єкта господарювання належних умов ауди­тору для якісного виконання перевірки, покладання відпові­дальності за повноту і достовірність документів та іншої інформації, яка надається аудитору, на органи управління

суб 'єкта господарювання [5].