3.2. Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності

За допомогою різних методичних прийомів оцінюється стан ресурсів, чинність господарських операцій, достовірність економічної інформації, що виходить за межі господарюючого суб'єкта, в т. ч. і фінансової звіт­ності, цілеспрямованість організаційних структур, методів, функцій управління, тобто оцінюється стан усіх об'єктів аудиту.

Звідси змістом усіх без винятку аудиторських операцій є оцінка, тобто правильне сприйняття суттєвих сторін об'єктів аудитор­ської діяльності.

Головною проблемою в досягненні мети аудиту -оцінюванні фі­нансової звітності -є вирішення питань: на що спрямувати роботу аудитора, адже в завдання аудитора не входить підтвердження абсо­лютної точності всіх бухгалтерських записів і реєстрів.

63

Перелік ознак оцінювання фінансової звітності є основою для ви­значення способів і прийомів, які ефективно використовуються при перевірці певного об'єкта аудиту.

В аудиторській практиці не існує єдиної думки і єдиного підходу щодо методології перевірки фінансової звітності та висловлення ду­мки щодо неї. При викладенні матеріалу використано рузультати дослідження вітчизняних науковців під керівництвом О.А. Петрик.До ознак аудиторського оцінювання необхідно віднести наступні.

Критерії - оцінювання, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності попередньо встановленим нормам, прави­лам та показникам.

Завдання - деталізують головну мету аудиту, відображають її складові.

Напрями - характеризують спрямованість аудиторської перевірки, оскільки вказують, на перевірку яких об'єктів аудитор спрямовує свою діяльність (система бухгалтерського обліку, внутрішній контроль).

Вимоги - умови, яких обов'язково необхідно дотримуватися під час проведення аудиту, правила та вимоги до свого аудитора; пра­вила складання фінансової звітності клієнта.

Підходи - сукупність способів та прийомів, за допомогою яких аудитор здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання.

Принципи бухгалтерського обліку - правила, якими слід керува­тися під час вимірювання, оцінювання та реєстрації господарських операцій і під час відображення їх результатів у фінансовій звітності.

Передумови - являють собою події, інформацію, які виникають до проведення аудиту й існують незалежно від нього[43] .

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Оцінювання фінансової звітності підприємства є важли­вою процедурою аудиту. Аудитор повинен керуватися Зако­ном України "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні", П(С)БО І "Загальні вимоги до фінансової звітності", П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінан­сові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових кош­тів" та ін.

64

3.3. Вибір методів і прийомів аудиторської перевірки

"Аудит" походить від латинського слова "audio", що означає: "він чує", "слухач". Саме так у духовних навчальних закладах нази­вали найкращого учня-відмінника, якому вчитель доручав перевіря­ти інших учнів. Зміст слова "слухач" вказує на особливу довіру у взаємовідносинах аудитора зі своїми клієнтами і означає уважність, добропорядність, співчутливість, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

Мета аудиту - це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильність ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення інформації щодо дій і подій господарюючого суб'єкта. Взагалі мету аудиту можна сформулювати як вирішення конкретних завдань, які визначаються законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, а також договірними зобов'язаннями аудитора та клієнта.

Завдання аудиту - збирання достовірної вихідної інформації про фінансово - господарську діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан (рис. 1.17).

Для досягнення основної мети і представлення висновку аудитор вивчає такі питання:

• загальна прийнятність звітності (чи відповідає звітність у ці­лому всім вимогам до неї);

• обгрунтованість (чи існують підстави для включення в звіт­ність зазначених там сум);

• закінченість (чи включені в звітність усі належні суми, зокре­ма чи всі активи і пасиви, що належать підприємству);

• оцінка (чи всі категорії правильно оцінені і безпомилково по­лічені);

• класифікація (чи є підстава відносити суму на той рахунок, на якому вона записана);

• розмежування (чи віднесені операції, проведені незадовго до дати складання балансу або безпосередньо після неї до того періоду, в якому були проведені);