
- •2006. — 295 С
- •Isbn 966-346-015-6
- •Тема 1. Проблеми розвитку аудиту в Україні 10
- •1.1. Проблеми виникнення та становлення вітчизняного аудиту
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.2. Перспективи розвитку аудиту в Україні
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Методика проведення аудиту в зв'язку з існуванням бухгалтерського та податкового обліку
- •Тема 1
- •2.1. Сутність об'єктів аудиторської діяльності
- •2.2. Прості і складні об'єкти аудиторської діяльності
- •Тема 2
- •2.3. Класифікація об'єктів аудиторської діяльності
- •Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Мета діяльності аудиторських фірм та умови їх створення
- •3.2. Права, обов'язки та відповідальність аудиторських фірм (аудиторів)
- •3.3. Забезпечення аудиторських фірм
- •3.4. Контроль якості аудиторської роботи та витрати часу на її виконання
- •3.5. Звітність аудиторських фірм (аудиторів)
- •4.1. Користувачі фінансової звітності та графік виконання аудиторських перевірок
- •4.2. Лист-замовлення на здійснення аудиту і договір на його проведення
- •Лист-замовлення
- •Тема 4
- •Тема 4
- •1. Предмет договору
- •2. Зобов'язання сторін
- •2.1. Виконавець зобов'язується:
- •2.2. Виконавець має право:
- •2.3. Замовник зобов'язується:
- •2.4. Замовник має право:
- •Тема 4
- •4. Термін виконання робіт
- •5. Оплата робіт і послуг
- •6. Відповідальність сторін
- •7. Особливі умови
- •4.3. Організація аудиту фінансової звітності
- •54 Тема 4
- •Тема 4 56
- •Тема 4
- •5.1. Суть та призначення аудиторських послуг
- •Тема 5
- •Тема 5
- •5.2. Види аудиторських послуг за сферою їх діяльності
- •Тема 5
- •Тема 5
- •5.3. Класифікація аудиторських послуг
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •5.4. Контроль якості аудиторських послуг
- •Тема 5
- •6.1. Суть внутрішнього аудиту і його організація
- •Тема 6
- •Тема 6
- •6.2. Об'єкти внутрішнього аудиту
- •Тема 6
- •6.3. Реалізація результатів внутрішнього аудиту
- •Тема 6
- •Тема 6
- •7.1. Програмне забезпечення для аудитора
- •Тема 7
- •Тема 7
- •7.2. Автоматизовані програми із ведення бухгалтерії
- •Тема 7
- •Тема 7
- •8.1. Методика аудиту установчих документів
- •Тема 8
- •8.2. Методика аудиту облікової політики підприємства
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •9.1. Методика аудиту основних засобів
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Підприємства
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 10
- •Тема 10
- •10.2. Методика аудиту матеріальних цінностей
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 11
- •11.1.1. Методика аудиту грошових коштів у касі підприємства
- •11.1.2. Методика аудиту грошових документів та грошових коштів у дорозі
- •Тема 11
- •11.1.3. Методика аудиту операцій з еквівалентами грошових коштів
- •Тема 11
- •11.1.4. Методика аудиту грошових коштів на поточному рахунку в банку
- •Тема 11
- •11.2. Методика аудиту дебіторської заборгованості
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 12
- •12.2. Методика аудиту фінансових результатів
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 1 з
- •13.2. Аудит довгострокових позик і векселів
- •Тема 13
- •13.3. Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик
- •Тема 13
- •13.4. Аудит і оцінка кредитного портфеля банку
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 14
- •14.1. Мета, загальні принципи і джерела інформації аудиту фінансової звітності
- •Тема 14
- •Тема 14
- •14.2. Аудит фінансової звітності
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •14.3. Види фінансової звітності, що підтверджуються аудитором
- •Тема 14
- •14.4. Відповідальність аудитора за фінансову звітність
- •Тема 15
- •Тема 15
- •15.2. Види інформаційного забезпечення аудиту
- •Тема 15
- •Тема 15
- •15.3. Кодування економічної інформації
- •Тема 15
- •2. Права і обов'язки сторін
- •3. Відповідальність сторін
- •4. Ціни та порядок розрахунків
- •Протокол
- •2. Вартість робіт та порядок розрахунків
- •Завдання
- •Аудиторський висновок
Тема 15
Договірне —господарські угоди, контракти з суб'єктами господарювання, складені аудитором (договори на поставку сировини, товарів тощо).
Технологічне —технічна документація із технології виробництва продукції, міжнародні й національні стандарти, технічні умови якості продукції, проектно-кошторисна документація й інші дані, що використовуються в аудиті.
Організаційно-управлінське —складається із структури підприємства, яке підлягає аудиту, його юридично-правової самостійності.
Фотографічне —сукупність даних економічного характеру про факти (операції), які відбулися, відображені в обліку і звітності про діяльність підприємства.
Отже, класифікація інформаційного забезпечення спрямована на всебічне інформування працівників, зайнятих у аудиті, про стан і зміни об'єктів аудиту.
Є ще економічна інформація, яка відображає діяльність ланок секторів економіки (підприємств, об'єднань тощо) з допомогою натуральних, умовних і вартісних вимірників і фіксується в документах, дисках.
Економічний показник —інформаційна сукупність із мінімальним складом реквізитів (ціна, назва, розмір, номенклатурний номер, одиниця тощо).
Є оперативна і поточна інформація (первинна), вхідна і вихідна.
15.3. Кодування економічної інформації
та використання її в аудиторському процесі
Одним із шляхів правильної організації автоматизованого банку даних для обробки обліково-економічної інформації на ЕОМ є кодування системи облікових номенклатур.
Система кодування —сукупність правил, що визначають систему знаків і порядок використання їх до подання, передавання, обробки і збереження інформації.
Алфавіт коду —знаки, які використовуються у системі кодування, а основа коду —кількість знаків у алфавіті коду.
Інформаційне забезпечення аудиту
233
У системі кодування економічної інформації використовують цифрові, буквені і мішані (буквено-цифрові) знаки, які є алфавітом коду.
Довжину коду подають кількістю знаків у кодовому позначенні.
Кожний із цих знаків визначає окрему позицію облікової номенклатури і є шифром довжини. Наприклад, у кодовому позначенні 301(облік каси) три цифри: 30 —рахунок "Каса", 1 —рахунок "Каса в національній валюті".
Систему кодування облікових номенклатур класифікують за різними ознаками. Залежно від значності коди поділяються на одно- і багатозначні.
За структурою побудови коди поділяються на порядкові, серійні, порозрядні, або децимальні, шахові (матричні), повторення і комбіновані (мішані), штрихові.
Порядковий код —це порядкова нумерація позицій номенклатури. Порядкові коди прості і малозначні.
Серійний код —для кожної групи об'єктів обліку виділено певну серію номерів і окрему серію —з виникненням нових об'єктів (будинки з 01до 99,споруди від 100по 200).
Порозрядний, або динамічний, код застосовується для позначення складних номенклатур.
Порозрядний, або децимальний, код застосовується для позначення складних номенклатур (кодують товарно-матеріальні цінності).
Шаховий (матричний) код застосовується для позначення дво значних номенклатур.
Одні ознаки розташовують стовпчиками, інші —у рядках, перетинання їх утворює код (може бути код причин і винуватців внутрішньозмінних простоїв устаткування на фабриці-кухні ).
При кодуванні за системою повторення в коди позицій номенклатури вносять цифрові і буквені позначення, що безпосередньо характеризують об'єкт (розмір, масу і т. п.).Якщо діаметр гвинта 10мм, а довжина 50 мм, то кодйого буде 1050.
При комбінованій (мішаній) системі кодування здійснюється одночасно за кількома системами (кодування свердла за діаметром і за системою повторення).
234