Тема 13

Нині Комітет Міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФЗ) розробляє стандарт з резервів. Існує стурбованість з при­воду того, що резерви засновуються на рішенні керівництва, а не на реальних зобов'язаннях щодо затрат. Комітет МСФЗ пропонує не створювати резервів із врахуванням майбутніх збитків від основної діяльності, якщо вони не передбачені договором. Резер­ви на покриття затрат щодо реструктуризації створюються тільки за наявності детального плану, від якого підприємство в дійсності не може відмовитися [25, с 262—265].

Важливість кредитних операцій визначається перевагою в ак­тивних операціях, отриманням основного джерела доходів (від­сотків), можливістю забезпечити повернення позики, ліквідністю і платоспроможністю (базою для розрахунку основних оціночних показників банку).

Склад кредитних вкладень банку за типами позичальників і основними видами позики відображається у класі 2 Плану ра­хунків бухгалтерського обліку банків України "Операції з клієнта­ми" (Постанова Правління НБУ № 388 від 21/11/97 зі змінами і доповненнями).

Серед юридичних і фізичних осіб (клієнтів банку) виділяють: небанківські фінансові установи, державні та недержавні підпри­ємства, підприємства без створення юридичної особи, фізичні осо­би, громадські організації.

Аудит кредитного портфелю банку має на меті перевірити ви­конання банківськими установами вимог законодавства і норматив­ного регулювання у сфері кредитної діяльності (Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про аудиторську діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", нормативних актів НБУ тощо). Органом банківського регулювання і нагляду в Україні є Націо­нальний банк України.

Аудит кредитного портфеля також передбачає перевірку пра­вильності документального оформлення і віднесення за рахунка­ми бухгалтерського обліку позичкових операцій та обґрунтовано­сті віднесення кредитів за видами, що входять у кредитний порт­фель банку.

Шляхом проведення аналізу кредитного портфеля банку да­ється оцінка глибини і обсягу офіційних положень і методик робо­ти, які використовуються банком для управління ризиком його кредитного портфеля. Відтак, підготовляються дані і вивчається

Методика аудиту капіталу і зобов'язань

205

кредитна діяльність загалом шляхом консолідації матеріалів пере­вірок різних підрозділів, які займаються кредитуванням.

Кредитний портфель банку складають залишки коштів за ба­лансовими рахунками за короткостроковими, довгостроковими і простроченими кредитами, як обсяговими його характеристи­ками.

Якісні характеристики використовуються для оцінки забезпе­чення банком повернення кредитів і скорочення розміру кредит­них ризиків, тобто неповернення суми основного боргу щодо кре­диту і відсотків із нього.

Повернення кредиту залежить від правильної організації кре­дитного процесу банку, дотримання порядку видачі і погашення позик, правомірності відображення їх у обліку, особливо пролон­гованих і прострочених, величини резервів на покриття збитків від позик, законності операцій за міжбанківськими кредитами.

Договір на кредитування повинен бути оформлений у письмовій формі. Спосіб забезпечення зобов'язань щодо договору: застава (майно, яке може бути продане законодавцем), банківська гаран­тія, доручення.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди за всіма його пунктами з урахуванням суттєвих умов (пред­мету договору, мети кредитування, розміру кредиту, його строку, умови видачі і його погашення, відсотків ставки за користування кредитом, способів запезпечення кредитного зобов'язання).

Кредитний портфель складають:

• вексельні кредити;

• валютні кредити;

• лізинг;

• споживчі кредити;

• факторинговий кредит.

Перевагами вексельного кредиту є зниження відсотків за кре­дитом і рішення проблеми неплатежів.

Для отримання валютного кредиту клієнт повинен звернутися із заявою, в якій вказується ціль отримання кредиту, сума і строк:

— назва і кількість товару, вартість, назва країни придбання товару, назва валюти платежу;

206