Тема 11

— Планрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­- бов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, за-­ тверджений Наказом Міністерства фінансів України від ЗО листо-­ пада 1999р. № 291та ін.

Основними завданнями аудиту дебіторської заборгованості є:

• перевірка наявності та правильності оформлення первин­них документів, що є підставою для записів за дебіторською за­боргованістю;

• встановлення реальності дебіторської заборгованості та про­строченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності);

• перевірка правильності списання заборгованості, строк по­зовної давності якої минув;

• перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реа­лізації;

• оцінка синтетичного та аналітичного обліку;

• перевірка правильності використання рахунків, передбаче­них Планом рахунків;

• оцінка стану дебіторської заборгованості за встановленими критеріями;

• перевірка правильності розрахунків за дебіторською заборго­ваністю (оплата коштами, векселями, застосування бартерних опе­рацій, розрахунки іншими матеріальними цінностями);

• перевірка правильності оцінки дебіторської заборгованості та розрахунку величини резерву сумнівних боргів;

• перевірка належної класифікації дебіторської заборгованості і розкриття необхідної інформації в "Примітках до фінансової звітності";

• оцінка стану внутрішнього контролю дебіторської заборго­ваності;

• перевірка порівнянності показників фінансової бухгалтер­ської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, дирек­тора компанії, фінансового огляду та ін.) відносно дебіторської заборгованості.

Методика аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості 169

Джерелами інформації аудиту дебіторської заборгованості є:

• первинні документи (договори, рахунки-фактури, накладні, звіти касира, касові ордери, банківські виписки);

• регістри синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з дебіторами;

• головна книга;

• форма річної фінансової звітності № 1"Баланс", форма № 2"Звіт про фінансові результати", форма № 3"Звіт про рух грошо­вих коштів"; форма № 5"Примітки до річної фінансової звітності";

• звіти аудиторів, акти документальних ревізій;

• акти звірок;

• документи щодо претензійно-позовних справ тощо.

Під час здійснення аудиту дебіторської заборгованості необхід­но звірити розрахунки з вітчизняними покупцями, правильність створення резерву сумнівних боргів, безнадійної заборгованості, розрахунків за виданими авансами, розрахунками за нарахова­ними доходами (якщо дебіторська заборгованість виникла у ході фінансової діяльності), розрахунків за претензіями, розрахунків з іноземними покупцями.

Перевірку стану розрахунків рекомендується починати з ана­лізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Враховуючи те, що самі підприємства інвентаризацію розрахунків, як правило, здійс­нюють неякісно, цю роботу повинен організувати аудитор. Інвен­таризація розрахунків полягає у виявленні на основі відповідних Документів залишків та ретельній перевірці обґрунтованості сум, які вказані на рахунках.

Для ефективного та повного здійснення перевірки розрахунків з вітчизняними покупцями у програму аудиту необхідно внести здійснення таких аудиторських процедур:

• звірення залишку заборгованості за даними головної книги з залишками в облікових регістрах. За результатами процедури складається "Відомість звірення на підтвердження дебіторської заборгованості";

• перевірка наявності актів звірення і відповідності їх даним аналітичного та синтетичного обліку. Під час перевірки складається

170