7. Особливі умови

1. У зв'язку з сутністю перевірки та інших притаманних аудиту обмежень існує можливість і навіть ймовірність того, що деякі, і навіть суттєві, помилки можуть залишитися невіднайденими.

2. Спори, що виникають під час виконання зобов'язань за цим догово­ром, сторони намагаються вирішити способами доарбітражного врегулюван­ня. При неможливості врегулювання розбіжностей зазначеним способом, спір передається на розгляд до арбітражного суду за місцем знаходження Вико­навця.

3. Цей договір складений у двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

Даний договір діє в період з " " 200_р.

по " " 200_р.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН ВИКОНАВЕЦЬ: ЗАМОВНИК:

В В_

МФО, МФО,

52 Тема 4

код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ

Тел. Тел.

м.п. (підпис) м.п. (підпис)

4.3. Організація аудиту фінансової звітності

Після складання договору керівництво аудиторської фірми ви­рішує питання щодо призначення відповідального за проведення аудиторської перевірки та складу аудиторської бригади.

Перед початком перевірки аудитори вивчають систему бухгал­терського обліку та внутрішнього контролю, статутні та установ­чі документи, документ про державну реєстрацію, встановлюють наявність наказу про облікову політику підприємства та ознайом­люються з його змістом.

Розуміння аудитором бізнесу клієнта —це знання: головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства; найважли­віших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва (надання по­слуг), фінансового стану; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства та ін.

У Міжнародному стандарті аудиту (МСА) № 310"Знання бізне­су" вказано, що під час проведення аудиту фінансової звітності ауди­тор повинен володіти знаннями або отримувати інформацію щодо бізнесу клієнта. Ці знання дають аудитору можливість встанови­ти та осягнути події, операції та практичні дії, які, на думку ауди­тора, можуть серйозно вплинути на фінансову звітність або на процес проведення аудиту.

Аудитор може отримувати інформацію про галузь економічної діяльності підприємства з різних джерел. Це і співбесіди з ке­рівництвом, спеціалістами, обізнаними особами, а також озна­йомленими з документацією підприємства (протоколи засідань правління, фінансові звіти, посадові інструкції, акти перевірок державних контрольних органів, штатний розклад, основні гос­подарські договори, статут, засновницький договір тощо).

На практиці на цьому етапі аудитор часто проводить анкету­вання для опитування керівників замовника. В анкету вносять такі питання: вид діяльності Вашого підприємства?; форма власності?; які форми контролю застосовуються на Вашому підприємстві?; хто на Вашому підприємстві здійснює облікову діяльність (штат-

Організація аудиту фінансової звітності

53

ний бухгалтер, бухгалтерія чи бухгалтер-сумісник)?; чи є у Вас труднощі в організації і проведенні обліку?; консультаційні по­слуги з яких проблем Вам потрібні? тощо.

На етапі підготовки до перевірки аудитори ознайомлюються з результатами попередніх перевірок, здійснюють огляд законо­давчої та нормативної бази щодо об'єкту перевірки, готують блан­ки робочих документів (типові або розробляють їх самостійно). На цьому етапі дуже важливо здійснити усі процедури підготов­ки для проведення аудиту, від чого буде залежати якість і своєчас­ність його проведення.

Важливою процедурою для планування аудиту та обрання ме­тодики перевірки є визначення аудиторського ризику. Аудитор­ський ризик пов'язаний з ризиком внутрішнього контролю. Ауди­тор повинен оцінити ефективність системи внутрішньо-господар­ського контролю підприємства (тобто спроможності попереджати і виявляти помилки) і на підставі цього обрати найважливіші напрямки аудиту.

Розподіл праці аудиторів, обсяги аудиторських послуг значною мірою залежать від наявності і рівня внутрішнього контролю на підприємстві. Якщо рівень діяльності внутрішнього контролю високий, у аудиторів скорочується термін проведення різних роз­рахункових робіт.

Найважливішим правилом здійснення аудиторських перевірок є планування, згідно з яким аудиторські фірми повинні таким чином організувати свою діяльність, щоб забезпечити її високу якість та бути впевненими, що у кожній конкретній ситуації використовуються найбільш ефективні процедури аудиту. Пла­нування забезпечує формування відповідної думки аудитора щодо об'єкту перевірки з мінімальними витратами. Тому на цьому етапі аудиторські фірми складають загальний план перевірки та про­граму аудиту. Наведемо зразок загального плану аудиту:

Загальний план аудиту

Підприємство, що перевіряється

Період аудиту

Кількість людино-годин на перевірку

Керівник аудиторської перевірки

Запланований аудиторський ризик

Запланована суттєвість