Тема 8

достовірності фінансової звітності, що формується згідно з прин­ципами, встановленими обліковою політикою. Основними спожи­вачами фінансової звітності є зовнішні користувачі, що на основі звітних даних приймають управлінські рішення про співпрацю є з підприємством. Тому для них важливі не лише числові показни­ки звітності, а й інформація про способи їх формування, тобто окре­мі положення облікової політики. Зовнішній користувач має бути впевнений у достовірності числових показників і адекватності способів їх розрахунку з урахуванням специфіки господарської діяльності підприємства. У зв'язку з цим аудиторський висновок про фінансову звітність однаково поширюється як на правильність розрахунку показників, так і на правильність обраних способів їх розрахунку, а отже, і на облікову політику.

Вивчивши і проаналізувавши надану інформаційну базу, важливо визначити, чи вона не є формальним ставленням адміні­страції клієнта до формування і виконання облікової політики. Наявність наказу про облікову політику та інших розпорядчих документів, пов'язаних з нею, вчасно прийнятих і відповідно оформлених, не може достатньою мірою свідчити про дотриман­ня облікової політики.

Типовими порушеннями, які трапляються під час аудиту облі­кової політики підприємства, є:

• підприємства через механізм облікової політики вирішують питання, які не входять до їх компетенції (наприклад, стосовно щоквартальної переоцінки основних засобів за ринковою вартістю, щоквартального створення резерву сумнівних боргів тощо);

• складаються надто об'ємні накази щодо облікової політики;

• переписують у наказах текст Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

• невідповідність положень наказу про облікову політику чин­ним нормативним актам;

• необгрунтовано вносяться зміни в облікову політику під­приємства;

• не завжди послідовно протягом року застосовується прий­нята підприємством облікова політика або не витримується усіма відокремленими структурними підрозділами;

Методика аудиту установчих документів та облікової політики підприємства 119

• не завжди обрана підприємством облікова політика відпо­відає меті, характеру та умовам діяльності підприємства;

• підприємства вносять у цей документ положення, що не є елементами облікової політики, наприклад, термін виплати заро­бітної плати, тривалість відпусток тощо. Цю інформацію потрібно відобразити в інших внутрішних документах;

• підприємства допускаються помилки, наводячи в наказі ме­тоди та процедуру бухгалтерського обліку зі всієї сукупності еле­ментів облікової політики, незалежно від того, чи застосовували­ся вони раніше і чи будуть необхідні в майбутньому тощо.

Отже, з розвитком ринкових відносин, ускладненням процесів управління підприємствами зростає роль облікової політики та її аудиту. Аудит здійснюють не тільки для контролю за дотриман­ням облікової політики та оцінки відповідності чинним норма­тивним документам, він є також одним із основних інструментів її обґрунтування, а точніше — базою для формування методичної складової цієї політики. Удосконалення аудиту облікової політи­ки суб'єктів господарювання сприятиме підвищенню надійності системи бухгалтерського обліку як інформаційної основи управ­ління, розширенню можливостей стабільного функціонування під­приємства та його соціально-економічному розвитку.

Тема 9

МЕТОДИКА АУДИТУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ