11.1.2. Методика аудиту грошових документів та грошових коштів у дорозі

У касах підприємства можуть зберігатися, крім готівки, гро­шові документи. Грошовими документами є поштові марки, пу­тівки на санаторно-курортне лікування, проїзні квитки тощо. їх особливістю вважається те, що вони не можуть бути використані в якості засобів платежу, а виконують роль грошових документів вузького і спеціального призначення.

Для обліку грошових документів Планом рахунків передбаче­но рахунок 331"Грошові документи в національній валюті" та 332"Грошові документи в іноземній валюті".

Необхідним методичним прийомом під час перевірки грошо­вих документів є інвентаризація, за результатами якої складаєть­ся відповідний акт. Отримані результати необхідно порівняти із Даними синтетичного й аналітичного обліку, а також перевірити відповідність їх інформації. Важливим об'єктом аудиту грошо­вих документів є організація аналітичного обліку грошових доку­ментів. Аналітичний облік грошових документів повинен вестися за їх видами. Перевіряючи відображення в обліку операцій з гро­шовими документами, необхідно звертати увагу на джерела їх над­ходження та дотримання порядку списання. Так, під час перевір­ки операцій щодо придбання і видачі путівок у санаторії, будинки

162

Тема 11

відпочинку тощо слід з'ясувати, за рахунок яких джерел ці пу­тівки були придбані, яку частину їхньої вартості не оплачують отримувачі, чи вчасно і у повному обсязі надходять у касу гроші від отримувачів путівок.

Наступним напрямом є перевірка грошових коштів у дорозі. До них належить виторг підприємства, що надійшов до каси від покупців і замовників за реалізовані товари, який внесено в банк, але ще не зараховано на рахунок банку. Крім того, рахунки грошових коштів у дорозі можуть використовуватися для відо­браження операцій, пов'язаних з продажем іноземної валюти.

Під час перевірки цього виду операцій встановлюють: право­мірність віднесення грошових коштів на субрахунки 333"Грошові кошти в дорозі в національній валюті" та 334"Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"; повноту та своєчасність зарахуван­ня грошових коштів у дорозі на відповідні рахунки в банках, роз­раховують тривалість перебування коштів у дорозі. У разі вста­новлення неправильного списання грошових коштів у дорозі або фактів приховування чи розкрадання коштів необхідно виявити суму нанесеного збитку та визначити, як це вплинуло на досто­вірність фінансової звітності.

На рахунку 333"Грошові кошти в дорозі в національній валю­ті" враховується грошовий виторг від реалізації товарів, переве­дений у банк через інкасаторів, пошту або Ощадбанк. Кошти, здані безпосередньо в банк, на вищезгаданому рахунку враховують тіль­ки в тому випадку, коли вони здані у вечірню касу наприкінці робочого дня, а зараховані на рахунок підприємства у перший день наступного місяця.

Основою записів зазначених операцій у дебет рахунка 333"Гро­шові кошти в дорозі в національній валюті" є квитанції установ банку "Аваль", Ощадбанку, поштового відділення, копії супровід­них відомостей про здавання виторгу інкасаторам банку, а у кре­дит —виписки банку.

Основним завданням аудитора є перевірка повноти і своєчас­ності зарахування на рахунки в банках кожної суми виторгу.

Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на рахунку 333"Грошові кошти в дорозі в національній валюті" (з минулим терміном перерахування) дебет рахунка зіставляють з документами, що підтверджують відправлення грошей, а кредит —із випискою банку або прибутковим касовим ордером.

Методика аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості 163

У разі несвоєчасності чи неповноти зарахування грошей на раху­нок у банку негайно повідомляють начальника служби зв'язку, адміністрації Ощадбанку і разом з ними встановлюють причини та винних осіб. Якщо у інкасаторських сумках виявляють неста­чу чи надлишки грошей, перевіряють їх у звітах каси або звітах роздрібних торговельних підприємств. Якщо виторг здавав касир, то проводять інвентаризацію каси. Результати виводять з ураху­ванням виявлених у інкасаторській сумці розходжень сум витор­гу; якщо виторг здано магазином, у якому немає касира, то ви­правлення вносять у товарно-грошові звіти.

Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 333"Грошові кошти в дорозі в національній валюті" щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про те, що виправлення не зроблені, й аудитор повинен такий факт враховувати під час виведення ре­зультатів інвентаризації каси або товарів.