Тема 14

• бізнес-план;

• головна книга;

• статистична звітність;

• регістри фінансового обліку;

• первинні документи тощо.

Користувачами фінансової звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної вла­ди, юридичні та фізичні особи, зацікавлені у наслідках господар­ської діяльності суб'єктів, у тому числі: власники, засновники гос­подарюючого суб'єкта, кредитори, інвестори та інші особи, які, згідно з чинним законодавством, мають право на отримання ін­формації, що міститься у фінансовій звітності. Користувачі фінан­сової звітності мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обся­ги та напрями аудиторських перевірок у межах повноважень, наданих законодавством, установчими документами або окремими договорами.

Згідно з Міжнародними стандартами, аудит передбачає забез­печення обґрунтованої, але не абсолютної гарантії того, що звіт­ність, яка офіційно оприлюднюється, в цілому не містить у собі суттєвих перекручень. Обґрунтована гарантія —це процес зби­рання доказів, необхідних аудиторові для підготовки висновку про те, що в цілому немає суттєвих перекручень у звітності. Об­ґрунтована гарантія стосується всього процесу аудиту.

Незважаючи на це, існують причини, котрі заважають аудито­рові виявити суттєві неточності та перекручення, а саме:

• використання тестів під час перевірки;

• обмежувальні фактори, притаманні всім системам бухгалтер­ського обліку і внутрішнього контролю (наприклад, можливість змови посадових осіб);

• той факт, що більшість аудиторських доказів носить швид­ше переконувальний, ніж остаточно стверджувальний характер.

Під час підготовки аудиторського висновку важливе значення має ставлення аудитора до таких моментів:

а) збір необхідних свідоцтв про об'єкт аудиту з метою визначен­ ня характеру аудиту, терміну його проведення і масштабу аудитор­ ських процедур;

б)підготовка висновків на основі зібраних свідчень.

Методика аудиту фінансової звітності

213

14.2. Аудит фінансової звітності

Аудит фінансової звітності може бути як добровільним, так і обов'язковим. Проведення аудиту є обов'язковим для підтвер­дження достовірності та повноти річного балансу і звітності банківських установ, фондів, бірж, компаній, спільних підпри­ємств, ЗАТ, ВАТ, підприємств, що приватизуються, і тих, що пере­ходять на емісію цінних паперів, підприємств-банкрутів.

Для підготовки аудиторського висновку аудитор (аудиторська фірма) може використовувати "Методичні рекомендації щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих ак­ціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій (крім ко­мерційних банків)", розроблені на підставі Вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку при реєстрації інформації та випуску цінних паперів. Ці методичні рекомендації схвалені Аудиторською пала­тою України. Згідно з методичними рекомендаціями, аудитор­ський висновок фінансової звітності складається за довільною формою, але повинен вміщувати такі основні розділи:

1. Основні відомості про аудитора (аудиторську фірму):

для юридичних осіб:

— назва, номер та дата видачі свідоцтва про внесення до Реє­ стру суб'єктів аудиторської діяльності, виданого Аудиторською палатою України, місцезнаходження, телефон (факс);

для фізичних осіб:

• прізвище, ім'я та по батькові, номер, серія, дата видачі сер­тифіката аудитора, термін його дії, місце проживання, телефон (факс);

• назва документа "Аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності";

• місце проведення аудиту та дата видачі висновку.

2. Основні відомості про емітента:

• повна назва;

• код за ЄДРПОУ;

• місцезнаходження;

• дата реєстрації;

• дата внесення змін до установчих документів;

214 Тема 14

• основні види діяльності;

• кількість засновників (фізичні особи —прізвище, ім'я та по батькові, частка в статутному капіталі (якщо їх кількісний склад не перевищує 10осіб, в іншому випадку вказується загальна кількість засновників —фізичних осіб —та їх загальна частка в статутному капіталі); юридичні особи —назва, організаційна фор­ма, місцезнаходження, телефон (факс), частка в статутному капі­талі). При реєстрації першого випуску цінних паперів акці­онерним товариством також готується згідно зі ст. 13 Закону Укра­їни "Про господарські товариства" Аудиторський висновок про фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) щодо їх спро­можності здійснити відповідні внески до статутного фонду (капі­талу).

3. Основні відомості про умови договору на проведення аудиту:

• дата та номер договору на проведення аудиту;

• дата початку та дата закінчення проведення аудиту;

• масштаб проведення аудиту, (згідно з МСА № 700"Аудитор­ський висновок про фінансову звітність");

• підстава для проведення аудиту (вказати законодавчі акти).

При укладанні договору на аудит звітності акціонерного то­вариства аудитору рекомендується (за умови узгодженості з замов­ником) визначити розмір суттєвості помилки (невідповідності даних обліку даним звітності) за МСА № 320"Суттєвість в аудиті".

4. Змістовна частина аудиторського висновку характеризує стан бухгалтерського обліку на підприємстві. У цьому розділі реко­ мендується розглянути такі питання:

• форму ведення бухгалтерського обліку;

• відповідність бухгалтерського обліку вимогам Закону Укра­їни "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-XIVвід 16.07.99р. до затверджених стандартів та інших нормативних документів з питань організації бухгалтерського обліку;

• своєчасність складання фінансової звітності;

• наявність та незмінність (або обґрунтованість змін) облікової політики відкритого акціонерного товариства (підприємства-емі-тента облігацій) за період, що перевіряється.

Методика аудиту фінансової звітності

215

Підтвердити правильність ведення бухгалтерського обліку, класифікації та оцінки всіх видів активів відкритого акціонерно­го товариства (підприємства-емітента облігацій):

1. Основних засобів, нематеріальних активів, інших необорот­ них матеріальних активів та їх зносу (амортизації):

• наявність власних та орендованих основних засобів, достовір­ність їх оцінки, відповідність критеріям визнання за П(С)БО № 7"Основні засоби";

• відповідність аналітичного та синтетичного обліку основ­них засобів П(С)БО № 7"Основні засоби";

• правильність відображення в обліку та звітності надходжень, реалізації, ліквідації та іншого вибуття, інвентаризації, ремонту, модернізації та переоцінки основних засобів згідно з П(С)БО № 7"Основні засоби";

• відповідність методів визначення зносу (амортизації) основ­них засобів до П(С)БО № 7"Основні засоби" та обраної підприєм­ством облікової політики. Забезпечення незмінності визначених методів протягом звітного періоду. Правильність податкового облі­ку основних засобів та їх амортизації;

• облік інших необоротних активів і його відповідність П(С)БО № 7"Основні засоби";

• склад нематеріальних активів, достовірність і повнота їх оцінки згідно з П(С)БО № 8"Нематеріальні активи";

• правильність відображення в обліку надходжень, зносу (амор­тизації) нематеріальних активів, реалізації та іншого вибуття;

• розкриття інформації у примітках до фінансових звітів про основні засоби та нематеріальні активи.

2. Фінансових інвестицій:

• склад і структура фінансових інвестицій;

• визначення первісної вартості та подальшої оцінки фінансо­вих інвестицій згідно з П(С)БО № 12"Фінансові інвестиції";

• правильність зберігання придбаних цінних паперів, оплата послуг депозитарію відповідно до договору;

• правильність документального оформлення і відображення в обліку операцій з цінними паперами;