Тема 11

Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума до­бутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності, що склався за цією групою.

Слід проконтролювати правильність застосування методики списання безнадійних боргів і створення резерву сумнівних боргів, передбаченої положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебітори", з метою правильної (реальної) оцінки дебіторської заборгованості. Як відомо, початково дебіторська заборгованість обліковується за фактичною (історичною) собівартістю і виник­нення її пов'язане з дією принципу нарахування. Тобто, незалежно від оплати в момент відвантаження продукції, передачі послуг чи права власності на них підприємство відображує отримання дохо­ду, а в разі відсутності оплати — одночасно і дебіторську забор­гованість.

Під час аудиту з'ясовують відсоток безнадійної дебіторської за­боргованості для того, щоб перевірити інформацію про створення резерву сумнівних боргів. Наприкінці року підприємство повин­но визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її по­гашення за рахунок витрат поточного року. Важливим аспектом контролю є списання безнадійних боргів як таких, за якими існує впевненість у неповерненні їх боржником або за якими минув строк позовної давності. Аудитору слід з'ясувати, як виявляються такі борги, та причини їх виникнення, а також проконтролювати їх списання на інші операційні витрати звітного періоду.

Крім того, необхідно перевірити правильність відображення в бухгалтерському обліку погашення заборгованості, що була ра­ніше віднесена до сумнівної. Перевіряється відповідність залишку з рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" даним, відображеним у рядку балансу.

Раціональна організація та оптимальна методика контролю за станом розрахунків сприяє зміцненню договірної та розрахункової дисципліни, виконанню зобов'язань щодо постачання продукції у запланованому асортименті і якості, підвищенню відповідаль­ності підприємств щодо дотримання розрахункової дисципліни, зменшенню дебіторської заборгованості, прискоренню обертання засобів і, як наслідок, поліпшенню фінансового стану підприєм­ства.

Методика аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості 173

Типовими порушеннями, які трапляються під час перевірки ведення обліку дебіторської заборгованості, є: неправильна ко­респонденція рахунків під час відображення в обліку операцій; невідповідність даних аналітичного і синтетичного обліку; зара­хування отриманих сум дебіторської заборгованості на погашення заборгованості невідповідних дебіторів; арифметичні неточності; відображення дебіторської заборгованості на фіктивних рахунках неіснуючих клієнтів або за фіктивними нетоварними операція­ми; списання нестач і крадіжок за рахунок збільшення дебітор­ської заборгованості тощо.

Тема 12

МЕТОДИКА АУДИТУ ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

12.1. Методика аудиту доходів

Аудит доходів і фінансових результатів є одним із найсклад­ніших напрямів аудиту.

Основною метою аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності є:

1. Встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів.

2. Правильне і повне відображення в первинних документах доходів.

3. Правильне ведення обліку доходів і фінансових результатів діяльності та відповідності їх прийнятій обліковій політиці під­приємства.

4. Контроль за дохідною та видатковою частиною прибутку.

5. Узагальнення показників та інформації про наявність не­розподіленого прибутку підприємства.

Предметом аудиту операцій з обліку доходів є господарські опе­рації, які пов'язані з формуванням дохідної частини всередині підприємства та за його межами (рис. 12.1).

Доходи входять до складу об'єктів аудиту на підставі двох прин­ципів — нарахування та відповідності.

Нарахування — це принцип, який передбачає правильне відо­браження в обліку доходів на той момент, коли вони виникли незалежно від дати надходження грошових коштів на рахунок.

Методика аудиту доходів і фінансових результатів

175

Відповідності — передбачає визначення фінансового результа­ту шляхом порівняння дохідної частини підприємства звітного періоду та витратами, понесеними у цьому ж періоді.

Рис. 12.1. Об'єкти аудиту операцій з обліку доходів

Визнання доходу у фінансовому обліку за принципами здійс­нюється залежно від видів доходу (рис. 12.2).

Під час перевірки доходів аудитор, як правило, ставить перед собою такі завдання:

1. Аудит правильності розподілу доходів за класифікаційною групою.

Рис. 12.2. Види доходів

2. Перевірка правильності визнання та оцінки доходів.

3. Перевірка правильності формування прибутку у звітному періоді.

4. Достовірність даних у первинних документах і на рахунках бухгалтерського обліку операцій з формування доходу.

5. Законність і правильність відображення доходу й фінансо­вих результатів у звітності бухгалтерії (див. рис. 12.2).

Під час проведення аудиту доходів джерелами інформації аудитора є: дані про облікову політику підприємства, первинні до­кументи з обліку доходів, на основі яких формується чистий при­буток підприємства, облікові документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування прибутку під­приємства (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори

купівлі-продажу, платіжні вимоги, платіжні доручення, до­відки бухгалтерії), акти, аудиторські висновки та інша докумен­тація, яка була здійснена в минулих періодах, звітність, що узага­льнює результати аудиту, законодавчі акти та інші нормативні до­кументи.

Для забезпечення ефективної аудиторської перевірки аудитор повинен перевірити порядок відображення доходів в облікових регістрах і фінансовій звітності (табл. 12.1).

177

Таблиця 12.1. Порядок відображення доходів в облікових регістрах і фі­нансовій звітності

		№ рядка у звіті
Код рахунку	Регістр обліку	про фінансові результати
70 "Дохід від реалізації"	Журнал № 6	010
71 "Інший операційний дохід"	Журнал № 6	060
72 "Дохід від участі в капіталі"	Журнал № 6	110
73 "Інші фінансові доходи"	Журнал № 6	120
74 "Інші доходи"	Журнал № 6	130
75 "Надзвичайні доходи"	Журнал № 6	200
79 "Фінансові результати"	Журнал № 6	220/225

У процесі аудиторської перевірки здійснюється аналіз таких показників підприємства:

• облікової політики підприємства та її доцільність;

• перевіряється, чи відбувалися зміни в обліковій політиці підприємства;

• умови визнання доходів;

• аналізується методика утворення чистого прибутку підпри­ємства;

• аналіз звітності та її показників;

• ведення окремого обліку доходів та основної документації, на основі якої ведеться облік доходів.

Аудит операцій з обліку доходів здійснюється за певною ме­тодикою:

Аудит доходів щодо відповідності класифікації, оцінки та умов визнання цих доходів.

178