Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мельянцова / аудит / Усач_организация и методика аудита.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
2.86 Mб
Скачать

Тема 10

пересортування, інших витрат, які безпосередньо пов'язані з прид­банням виробничих запасів.

Не вносяться до собівартості запасів понаднормовані убутки і нестачі запасів, відсотки за користування кредитом, витрати на збут, загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосе­редньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів.

Виробничі запаси списують у виробництво за одним із таких методів оцінки запасів:

  • метод ідентифікованої собівартості —застосовується для тих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замов­лень і проектів. Застосування цього методу передбачає ведення індивідуального обліку за кожним видом запасів;

  • метод ФІФО —ґрунтується на припущенні, що ті одиниці запасів, які були придбані першими, першими і вибувають. Спо­чатку записують залишки запасів на початок періоду, потім вар­тість запасів, що надійшли першими у звітному періоді. Ті запаси, що надійшли першими, належать до собівартості реалізованої продукції, а вартість запасів, придбаних останніми, відобража­ються на рахунках обліку запасів на кінець звітного періоду;

  • метод ЛІФО —базується на допущенні, що запаси відпус­каються у виробництво у послідовності, зворотній їх надходженню на підприємство. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю перших за часом отримання запасів;

  • метод нормативних затрат —полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції: (робіт, послуг), встановлених під­приємством з урахуванням нормальних рівнів використання запа­сів, праці, виробничих потужностей і чинних цін;

  • оцінка за цінами продажу заснована назастосуванні підприєм­ствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торгівельної на­цінки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгівельної націнки на ці товари. Сума торгі­вельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгівельної націнки.

Середній відсоток торгівельної націнки визначається діленням суми залишку торгівельних націнок на початок звітного місяця

Методика аудиту запасів і витрат діяльності

139

і торгівельних націнок у продажній вартості, отриманих у звітно­му місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вар­тості, отриманих у звітному місяці товарів.

Приклад: на початок звітного періоду на торгівельному під­приємстві значаться товари. Сальдо 282"Товари в торгівлі" — 40 000грн. Сальдо 285"Торгова націнка" становить 12 000грн.

У звітному періоді було придбано товарів на суму 42 000грн, у т.ч.ПДВ — 20 % .Торгівельна націнка — 10 000грн, реалізова­но товару на 22 800грн.

Розрахуємо середній відсоток торгівельної націнки:

С. в. % =(сальдо по кредиту 285pax.на початок звітного пе­ріоду +обороти по кредиту 285pax.) /(сальдо по дебету 282pax.на початок звітного періоду +обороти по дебету 282pax.)

С. в. = (12 000 +10 000) І (40 000 + 35 000) = 0,29

Торгівельна націнка на реалізовані товари дорівнює:

22 800x0,29 = 6612 грн Собівартість реалізованого товару дорівнює: 22 800-6612 = 16188 грн

Незавершене виробництво може відображатися в балансі за фактичною виробничою собівартістю або за прямими статтями, а також за собівартітю сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Метод оцінки виробничих запасів відображається в наказ і облі­кової політики підприємства.

Аудитору необхідно пам'ятати, що в податковому обліку вико­ристовують одну з двох оцінок списання виробничих запасів на виробництво, метод ФІФО або метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Джерелами аяудиту операцій з матеріальними цінностями є пер­винні облікові документи: журнал обліку надходження вантажів; доручення; журнал обліку виданих доручень, прибутковий ордер, акт про прийняття матеріалів; вимоги; прихідні накладні; накладні на внутрішнє переміщення матеріальних цінностей; видаткові на­кладні; податкові накладні; матеріальні звіти; відомість обліку залиш­ків матеріалів на складах; договори доставки матеріалів; розрахункові

140