10.2. Методика аудиту матеріальних цінностей

Основою господарської діяльності підприємств є виробничі за­паси: сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі ви­роби, товари, готова продукція, малоцінні та швидкозношувані предмети.

Запаси визначаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'я­зані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно ви­значеною.

Аудит матеріальних цінностей доцільно починати з інвентари­зації, яку проводять згідно з укладеним договором з аудиторською фірмою (аудитором) або силами і коштами підприємства замовника. Під час організації та проведення інвентаризації слід керува­тися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріаль­них активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69. Для проведення інвентаризації призначають робочу комісію у складі не менше трьох осіб за обов'язковою участю матеріально відповідальної особи. Перед початком інвентаризації матеріально відповідальна особа складає звіт і дає розписку про те, що до початку проведення інвентаризації всі документи здані до бухгалтерії і неоприбуткованих та несписаних матеріальних цінностей на складі немає.

До початку інвентаризації в картках складського обліку повин­ні бути відображені всі операції з руху матеріальних цінностей: за кожним з них виведені залишки на день інвентаризації; пер винні документи з руху запасів необхідно здати до бухгалтерії для їх бухгалтерської обробки.

Методика аудиту запасів і витрат діяльності

137

Наявність цінностей визначається підрахунком, зважуванням, обліком залежно від одиниць вимірювання. Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та сам записує резуль­тати. Оформлені інвентаризаційні описи він передає в бухгалте­рію для складання порівняльної відомості. Якщо на об'єкті, де проводять інвентаризацію, облік ведеться у кількісно-сумовому вираженні, то у порівняльну відомість записують тільки ті мате­ріальні цінності, за якими виявлені відхилення від облікових да­них, решту записують одним рядком на загальну суму.

На підставі порівняльної відомості оформляють результати інвентаризації.

Якщо при інвентаризації виявлені нестачі від розкрадання, знищення матеріальних цінностей, то згідно з Постановою Кабі­нету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116, відшкодовують збитки за формулою:

Сз=[Пвх І + ПДВ+ Аз]х2

де, Сз — сума збитків;

Пв — первісна вартість запасів; / — загальний індекс інфляції; ПДВ — розмір податку на додану вартість; Аз — розмір акцизного збору.

Далі аудитор приступає до перевірки правильності оцінки ма­теріальних цінностей в обліку. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", придбані чи вироблені мате­ріальні цінності зараховуються на баланс підприємства за їх пер­вісною вартістю.

Виробничі запаси (сировина, основні і допоміжні матеріали, ви­роби, незавершене виробництво, готова продукція, товари, швид­козношувані предмети та інші матеріальні цінності відобража­ються в обліку за фактичною собівартістю.

Фактична собівартість виробничих запасів визначається вихо­дячи із затрат на їх придбання, витрат на оплату посередницьких послуг, пов'язаних з пошуком і придбанням запасів, витрат на інформаційні, маркетингові, рекламні послуги, пов'язані з пошу­ком і придбанням запасів, витрат на сплату обов'язкових податків і зборів, які вносяться до ціни запасів (крім ПДВ), витрат на заготівлю,

138