- •1. Походження філософії.
- •3.Основні напрямки в філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Ранні школи давньогрецької філософії (досократики).
- •5. Розквіт давньогрецької філософії (Сократ, Платон, Арістотель).
- •6.Елліністична і пізньоантична філософія.
- •7. Особливості та головні етапи розвитку середньовічної філософії
- •9. Раціоналізм і емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
- •10. Філософія епохи Просвітництва
- •11. Основні ідеї німецької класичної філософії (і.Кант…)
- •12. Специфіка сучасної філософії.
- •13. Філософія життя" (ф.Ніцше)
- •14. Психоаналітична філософія (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм).
- •15. Екзистенціалізм
- •16. Неопозитивізм, його етапи
- •17. Філософські ідеї мислителів Руси-України
- •18. Розвиток філософської думки доби вітчизняного Ренесансу (хvі-хvii ст.).
- •19.Філософія в Києво-Могилянській Академії
- •20. Сковорода (1722-1794)
- •22. Предмет філософії як науки
- •23.Філософія і світогляд. Сутність і структура світогляду
- •24. Філософія і наука. Особливості й складові філософського знання
- •25. Основні функції філософії.
- •26. Проблема буття в історії філософії.
- •27. Структура буття.
- •28.Ключові характеристики буття (рух, простір, час).
- •29.Походження і сутність свідомості як філософська проблема.
- •30. Ґенеза свідомості.
- •31. Підсвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •32.Структура, рівні і функції свідомості.
- •33.Відмінності діалектики та метафізики
- •34. Закони діалектики.
- •35. Основні Категорії діалектики
- •36. Сутність, та структура пізнавальної діяльності
- •37. Проблема істини в теорії пізнання. Форми істини.
- •38. Критерії істини
- •39. Методи наукового пізнання
- •40.Поняття суспільства в філософії.
- •41. Структура суспільства
- •42. Суспільні відносини і функції суспільства.
- •43. Діалектика природного й соціального в розвитку суспільства.
- •44. Філософія історії як галузь філософського знання.
- •45. Рушійні сили та суб'єкти історичного розвитку.
- •46. Соціально-економічна формація як історичний тип суспільства.
- •47. Цивілізаційний підхід до розуміння природи суспільства
- •48. Людина як предмет філософського аналізу
- •49. Проблема антропосоцюгенезу
- •50. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •51. Особистість і суспільство. Проблема людської свободи.
- •53. Праця як соціально-філософська категорія
- •54. Продуктивні сили.
- •55. Виробничі відносини. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин.
- •56. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
- •57. Сутність духовного життя суспільства.
- •58. Індивідуальна і суспільна свідомість.
- •59. Структура суспільної свідомості.
- •60. Форми суспільної свідомості, їх єдність і взаємодія.
- •61. Специфіка духовної культури суспільства
- •62. Природа та її місце в життя суспільства
- •63. Соціальна структура суспільства.
- •64. Вчення про класи. Теорія соціальної стратифікації.
- •65. Типи етнічних спільнот, їх ґенеза.
- •66. Соціальний інститут сім’ї, йоги розвиток і функції
- •67. Народонаселення. Закон Мальтуса.
- •68. Політична система суспільства
- •69. Держава в політичній структурі суспільства. Структура й функції держави.
- •70. Ідеологія і наука.
- •71. Філософське уявлення про цінності.
- •72. Соціальна природа цінностей.
- •73. Ієрархія цінностей
- •74. Сучасні глобальні проблеми суспільства та шляхи їх розв'язання.
- •75. Футурологія, її зміст і сутність.
9. Раціоналізм і емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чуттєвого досвіду, а раціоналізм – через діяльність розуму.
Сенсуалізм – джерело всіх знань є відчуття (“Нічого нема в розумі , чого не було б у відчуттях” Дж.Локк) Джон Локк осн. завдання своє ф-ії вбачає в дослідженні пізнавальних здібностей та здатностей людини, у виявленні джерел люд. пізнання.Пізнання Локк розглядав як результат чуттєвого досвіду і поділяв на 2 сфери : зовнішній (основа чуттєвого пізнання природи) і внутрішній( -рефлексивного пізнання діяльності душі)
Локк создал концепцию про так назв. « первичные и вторичные свойства объекта» (Локк делил св-ва вещей на 2 групы: 1)объективные ( зависят от объекта) – вес, длина и т.д.; 2)субъективные (зависят от чел-ка) – вкус, цвет, запах и т.д.)
Засновником емпіризму був англ. Ф-ф Френсіс Бекон (“Новий Органон”).Гол.завдання – пізнання природи і оволодіння її силами; основні методи – індукція та експеримент.
Засновником раціоналізму був франц.ф-ф Рене Декарт (“Міркування про метод”) свою методологію будує на принципах раціоналістичної дедукції, а експеримент визнає лише як передумовупізнання, що має підпорядковуватись рац.-математ. мисленню.
10. Філософія епохи Просвітництва
18ст. в історії думки наз-ють епохою освіти. У філософії Просвітництва містився цілий ряд ідей і положень, які в своїй сукупності визначали особливості поглядів просвітителів на
суспільство і суспільний розвиток.
* Найважливішим елементом, основною філософії Просвітництва було переконання в тому, що все існуюче в світі не тільки може, але мусить бути пояснено на основі розуму, тобто раціоналістично. Просвітителі були прямими спадкоємцями "наукової революції 17 сторіччя", пов'язаної з відкриттями Ньютона, Декарта, Галілея.По думку філософів Просвітництва, не тільки природа, але й суспільство має бути піддано неупередженому науковому аналізу, осмислено раціоналістично, з точки зору діючих у суспільстві законів, * Найважливішим законом розвитку суспільства філософи - просвітителі вважали те, що воно розвивається від менш розвинених форм до більш розвиненим, тобто по шляху прогресса.Іменно просвітителями була введена в філософський обіг
ідея суспільно - історичного прогресу, * Просвітителі критикували абсолютну владу монарха, становий лад, обмеження особистих прав і свобод, релігійні забобони і неуцтво. Просвітителі сформулювали струнку концепцію реформ, що охоплюють всі сфери суспільного життя, спрямовану на досягнення так званого "суспільного блага", суспільного устрою, при якому задовольняються потреби кожного члена суспільства, * Здійснення цієї програми реформ вони пов'язували головним умовою: Просвітництвом суспільства, поширення в різних його шарах
наукових знань, норм моралі, викорінення забобонів і невежества.Публікація знаменитої "Енциклопедії" під керівництвом Дені Дідро розглядалася як перший крок до освіти суспільства,
У Франції: Ж.Ж. Руссо, Д. Дідро, П. Гольбах, Вольтер, Ламетрі
У цілому вчення французьких філософів-просвітителів про че-ловеке мало гуманістичну і демократичну спрямований-ність, справило значний вплив на подальший розвиток матеріалістичної антропології.
Руссо ("Міркування про походження і основах нерівності серед людей") У питаннях світогляду Р. дотримувався деїзму (вчення, що визнають істот. Бога як безособової першопричини світу, тобто світ будучи створений, наданий дії своїх законів) Поряд з істот. Бога визнавав безсмертну душу.Р. виступав за демократію, свободу, равенство.Прічіной нерівності бачив в появі приватної власності.
Вольтер своє головне завдання бачить у розгвинчування релігійної догматики, к-рая заважає людям будувати щасливе жізнь.Вольтер розглядав дущу як здатність мислити та відчувати в прямій залежності від тіла (органів почуттів і т.д.)
Французькі матеріалісти - Гольбах, Дідро (Енциклопедія), Гельвецій, Ламетрі. (Л. Висловив майже всі ідеї, к-які були потім розвинені матеріалістами 18 ст Л.доказивал, що форма невіддільна від матерії, що матерія пов'язана з двіженіем.Форми матерії:
Неорганічне, рослинний і тваринний світ (вкл. Чіл-ка). Л.счітал, що мислення притаманне тільки чел-ку і рассматр.Як результат організації матерії. * Саме Просвещение стало ідейною основою Французької революції 18 століття, спрямованої проти "старого порядку": абсолютизм короля, станового ладу, безправ'я селян, революції, яка висунула знамените гасло "свободи, рівності і братерства".