- •1. Походження філософії.
- •3.Основні напрямки в філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Ранні школи давньогрецької філософії (досократики).
- •5. Розквіт давньогрецької філософії (Сократ, Платон, Арістотель).
- •6.Елліністична і пізньоантична філософія.
- •7. Особливості та головні етапи розвитку середньовічної філософії
- •9. Раціоналізм і емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
- •10. Філософія епохи Просвітництва
- •11. Основні ідеї німецької класичної філософії (і.Кант…)
- •12. Специфіка сучасної філософії.
- •13. Філософія життя" (ф.Ніцше)
- •14. Психоаналітична філософія (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм).
- •15. Екзистенціалізм
- •16. Неопозитивізм, його етапи
- •17. Філософські ідеї мислителів Руси-України
- •18. Розвиток філософської думки доби вітчизняного Ренесансу (хvі-хvii ст.).
- •19.Філософія в Києво-Могилянській Академії
- •20. Сковорода (1722-1794)
- •22. Предмет філософії як науки
- •23.Філософія і світогляд. Сутність і структура світогляду
- •24. Філософія і наука. Особливості й складові філософського знання
- •25. Основні функції філософії.
- •26. Проблема буття в історії філософії.
- •27. Структура буття.
- •28.Ключові характеристики буття (рух, простір, час).
- •29.Походження і сутність свідомості як філософська проблема.
- •30. Ґенеза свідомості.
- •31. Підсвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •32.Структура, рівні і функції свідомості.
- •33.Відмінності діалектики та метафізики
- •34. Закони діалектики.
- •35. Основні Категорії діалектики
- •36. Сутність, та структура пізнавальної діяльності
- •37. Проблема істини в теорії пізнання. Форми істини.
- •38. Критерії істини
- •39. Методи наукового пізнання
- •40.Поняття суспільства в філософії.
- •41. Структура суспільства
- •42. Суспільні відносини і функції суспільства.
- •43. Діалектика природного й соціального в розвитку суспільства.
- •44. Філософія історії як галузь філософського знання.
- •45. Рушійні сили та суб'єкти історичного розвитку.
- •46. Соціально-економічна формація як історичний тип суспільства.
- •47. Цивілізаційний підхід до розуміння природи суспільства
- •48. Людина як предмет філософського аналізу
- •49. Проблема антропосоцюгенезу
- •50. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •51. Особистість і суспільство. Проблема людської свободи.
- •53. Праця як соціально-філософська категорія
- •54. Продуктивні сили.
- •55. Виробничі відносини. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин.
- •56. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
- •57. Сутність духовного життя суспільства.
- •58. Індивідуальна і суспільна свідомість.
- •59. Структура суспільної свідомості.
- •60. Форми суспільної свідомості, їх єдність і взаємодія.
- •61. Специфіка духовної культури суспільства
- •62. Природа та її місце в життя суспільства
- •63. Соціальна структура суспільства.
- •64. Вчення про класи. Теорія соціальної стратифікації.
- •65. Типи етнічних спільнот, їх ґенеза.
- •66. Соціальний інститут сім’ї, йоги розвиток і функції
- •67. Народонаселення. Закон Мальтуса.
- •68. Політична система суспільства
- •69. Держава в політичній структурі суспільства. Структура й функції держави.
- •70. Ідеологія і наука.
- •71. Філософське уявлення про цінності.
- •72. Соціальна природа цінностей.
- •73. Ієрархія цінностей
- •74. Сучасні глобальні проблеми суспільства та шляхи їх розв'язання.
- •75. Футурологія, її зміст і сутність.
48. Людина як предмет філософського аналізу
Філософське розуміння людини ніколи не стане однозначним тому, що єдиний відповідь на це питання виключається граничної суперечливістю нашого буття.
Вищий акт самоствердження особистості полягає в жертовності, в тому, щоб прийняти страждання і смерть, але не зрадити своєму людському покликанню. Наше буття і стає надзвичайно людським саме тоді, коли ми починаємо розуміти, що "Я", особистісний початок є чимось більшим, ніж власне життя. Такий парадокс: людина знаходить себе як особистість, тільки втрачаючи себе як біологічну особину.
Антропологія - вчення про природу і сутність чел-ка.Центральна проблема - що є чол-к. Термін "філософська антропологія" увів Кант, як розділ фил-і, інтерес кіт. прикутий до проблеми автономності чол-ка. Займається виробленням ідеї чол-ка на основі знань, накопичених в різних науках про чол-ке. Сучасна західна філ.антропологія намагається виявити основи та сфери людського буття, індивідуальності й унікальності чоловіче. особистості, її творчих можливостей, сенс існування.
Походження людини. Праця, спілкування, мова як основні чинники антропосоціогенезіса.
У Біблії викладається міф про творіння людини Богом. В даний час існують такі основні гіпотези походження людини:
1. натуралістична. а) Людина створена природою, значить, за Дарвіном, виникнення чол-ка підготовлене, воно відбулося в процесі природного відбору.
б) в соціобіології: чол-к з'явився в результаті мутації - змін до спадковості. Вони викликали перебудову організму тварини і стався чоловік.
в) лю-на завжди існував на Землі, але для цього треба допустити вічне існування Землі. Це не вірно, чол-к вічно існує в природі, космосі, Земля заселена прибульцями з космосу.
2. ідеалістична. Найбільш чітко виражена Гегелем. У предка чол-ка "дрімав" світовий розум, а потім прокинувся. Виявлення мір.разума в чол-ке виразилося у становленні ознанія, прямий ході і розвитку правої руки. Культурні цінності формують чел-ка. Культура - продукт свідомості людей, свідомість - продукт МРОВ розуму ..
3. виражається у трудовій теорії виникнення чол-ка. З моменту появи мат.проізводства починається процес виникнення чел-ка і общ-ва. Т-во виступає як спосіб буття людини. Звідси бере початок антропосоціогенезу. Праця.теорія говорить про те, що, завдяки працю. деят-ти з'являється людина. Творча роль праці виражалася в тому, що людина стала виробляти знаряддя праці і з їх допомогою матеріальні цінності.
появл. мови і мови. За допомогою знарядь праці спілкуватися не можна. Виробляється мову слів, в членоразд. мови, звуках фиксир-ся символи. Символи в матер. сенсі - слова і графич. зображення - це засіб винахідн. людиною для спілкування. Слово - інструмент до формування людського колективу. Слово дозволило винести внутр. світ формується людини під поза і зробити внутр. наочним.
49. Проблема антропосоцюгенезу
Антропосоціогенезу - процес становлення людини як суспільної істоти. У 19 столітті після створення Чарльзом Дарвіном еволюційної теорії, набула поширення трудова теорія походження людини. Прихильники цієї теорії, що саме праця створює людину. У ході трудової діяльності рука стає вельми більш гнучкою і вільною. Одночасно розвивається мозок, досягається повне згуртування людей, виникає потреба щось сказати один одному. Але чому наші предки почали працювати? У популярній літературі можна зустріти відповідь: щоб підтримати своє існування, люди повинні їсти, захищатися і т.д. Проте в природі тварини не виробляють, не відчувають такої потреби але здатні підтримувати своє існування. Навіть якщо тварини здійснюють гарматну діяльність - це не сприяє подоланню ними тварин кордонів світу. Хід антропосоціогенезу можна пояснити виникненням принципово новою формою спадкування. Суттєвою рисою антропосоціогенезу є саме те, що досягається тим, що в процесі виготовлення предмета надається доцільна форма.Оскільки людина в одному зі своїх визначень є сукупність здібностей і потягів, їх придбання та вдосконалення є розвиток людини, що складає зміст антропосоціогенезу. Антропосоціогенезу і є, в кінцевому місці, становлення живий, постійно пульсуючою системи, конденсується в собі способи діяльності з ними, способи ставлення людей до світу, один до одного і самих себе. На думку американського філософа Мемфорда перевага людини полягало в тому, що він володів рухомим розумом, тілом, був самовдосконалюється тваринам, які використовують головним чином свій розум.