- •1. Походження філософії.
- •3.Основні напрямки в філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Ранні школи давньогрецької філософії (досократики).
- •5. Розквіт давньогрецької філософії (Сократ, Платон, Арістотель).
- •6.Елліністична і пізньоантична філософія.
- •7. Особливості та головні етапи розвитку середньовічної філософії
- •9. Раціоналізм і емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
- •10. Філософія епохи Просвітництва
- •11. Основні ідеї німецької класичної філософії (і.Кант…)
- •12. Специфіка сучасної філософії.
- •13. Філософія життя" (ф.Ніцше)
- •14. Психоаналітична філософія (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм).
- •15. Екзистенціалізм
- •16. Неопозитивізм, його етапи
- •17. Філософські ідеї мислителів Руси-України
- •18. Розвиток філософської думки доби вітчизняного Ренесансу (хvі-хvii ст.).
- •19.Філософія в Києво-Могилянській Академії
- •20. Сковорода (1722-1794)
- •22. Предмет філософії як науки
- •23.Філософія і світогляд. Сутність і структура світогляду
- •24. Філософія і наука. Особливості й складові філософського знання
- •25. Основні функції філософії.
- •26. Проблема буття в історії філософії.
- •27. Структура буття.
- •28.Ключові характеристики буття (рух, простір, час).
- •29.Походження і сутність свідомості як філософська проблема.
- •30. Ґенеза свідомості.
- •31. Підсвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •32.Структура, рівні і функції свідомості.
- •33.Відмінності діалектики та метафізики
- •34. Закони діалектики.
- •35. Основні Категорії діалектики
- •36. Сутність, та структура пізнавальної діяльності
- •37. Проблема істини в теорії пізнання. Форми істини.
- •38. Критерії істини
- •39. Методи наукового пізнання
- •40.Поняття суспільства в філософії.
- •41. Структура суспільства
- •42. Суспільні відносини і функції суспільства.
- •43. Діалектика природного й соціального в розвитку суспільства.
- •44. Філософія історії як галузь філософського знання.
- •45. Рушійні сили та суб'єкти історичного розвитку.
- •46. Соціально-економічна формація як історичний тип суспільства.
- •47. Цивілізаційний підхід до розуміння природи суспільства
- •48. Людина як предмет філософського аналізу
- •49. Проблема антропосоцюгенезу
- •50. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •51. Особистість і суспільство. Проблема людської свободи.
- •53. Праця як соціально-філософська категорія
- •54. Продуктивні сили.
- •55. Виробничі відносини. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин.
- •56. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
- •57. Сутність духовного життя суспільства.
- •58. Індивідуальна і суспільна свідомість.
- •59. Структура суспільної свідомості.
- •60. Форми суспільної свідомості, їх єдність і взаємодія.
- •61. Специфіка духовної культури суспільства
- •62. Природа та її місце в життя суспільства
- •63. Соціальна структура суспільства.
- •64. Вчення про класи. Теорія соціальної стратифікації.
- •65. Типи етнічних спільнот, їх ґенеза.
- •66. Соціальний інститут сім’ї, йоги розвиток і функції
- •67. Народонаселення. Закон Мальтуса.
- •68. Політична система суспільства
- •69. Держава в політичній структурі суспільства. Структура й функції держави.
- •70. Ідеологія і наука.
- •71. Філософське уявлення про цінності.
- •72. Соціальна природа цінностей.
- •73. Ієрархія цінностей
- •74. Сучасні глобальні проблеми суспільства та шляхи їх розв'язання.
- •75. Футурологія, її зміст і сутність.
74. Сучасні глобальні проблеми суспільства та шляхи їх розв'язання.
ХХ століття історії людства ознаменований виникненням і поглибленням глобальних проблем. Глобальні проблеми - це сукупність проблем всього людства, від ре-ня яких залежить збереження цивілізації. Вони різноманітні. До числа найбільш важливих відносять: стрімке зростання народонаселення Землі, що веде до демографіч-ському вибуху; найближча перспектива вичерпання традиційних енергетичних та інших природних ресурсів; безпрецедентне забруднення довкілля человечест-ва, що загрожує екологічною катастрофою.
Серйозною проблемою сучасного світу є «демографічний вибух». Десять тияч років тому було близько 5млн чоловік, 2 тисячі років тому - близько 200 млн, в 1960 г - 3 млрд, в 1975 р. - 4 млрд, в 1987 році - 5 млрд. Якщо цей темп приросту населення збережеться то до 2000р на Землі буде більше 6 млрд людей, а до кінця 21 століття в два рази більше.
Для свого життя люди мають потребу в кисні, продуктах харчування, промислових то-варах. Все це своїм джерелом має природу. Виходячи із середнього рівня життя людино в США, на 1 км2 можуть жити 57 людей, а на всій землі - 5,7 млрд людей. Особлива острата цієї проблеми підкреслюється тим, що понад 4 / 5 приросту світового населення припадає на країни, що розвиваються. У результаті такого швидкого зростання чисельності ності населення країн та їх економічного відставання посилюється не-стабільність у світовій економіці та політиці.До цього треба додати що в багатьох країнах СНД хоч рівень приросту населення не високий, але за рахунок зниження життє-ного рівня у відносному відношенні, робить ці країни опснимі з точки зору ядерного потенціалу. Неухильне зростання народонаселення планети стикається з не менш складних ної глобальною проблемою - вичерпання традиційних енергетичних ресурсів. Так запаси вугілля складають 600 років, нафти - 90 років, природного газу - 50 років, урану - 27 років. Т.ч. всі види палива по всіх категоріях будуть сожени за 800 років. При цьому НТП у напрямку створення революційних технологій виробництва на базі принципи-ально нових предметів і засобів праці не зарекомендував себе. Традиційні енергі-тичні ресурси не тільки обмежені, їх використання забруднює атмосферу. На спалювання вугілля, газу і нафти з атмосфери щорічно вилучається 20 млн тонн кисню, а в замін викидаються мільйони тонн вуглекислого газу та інших отруйних речовин. Планета буквально тоне в масі отруйних відходів промисловості.
В даний час біосфера вийшла зі стану стійкості. Вона перестала поглинання-щать надлишок вуглецю в атмосфері і, навпаки, почала викидати вуглець у неї. Біосфера втратила здатність стабілізувати навколишнє середовище. Поріг стійко-сті континентальної частини біосфери перевищений у 5-7 разів. При цьому слід мати на ви-ду, що якщо ресурсна модель допускає чисельність населення Землі в 7-8 млрд чоло-вік, то біосфера - всього 1-2 млрд.
Зростання темпів приросту населення важким тягарем лягло на біосферу, зажадавши більш інтенсивного використання родючості грунтів. У зв'язку із зростанням населення середовищ-няя площа посівів зернових культур, що припадають на одну людину, зменш-лась за останні тридцять років на одну третину. Якщо на початку 20 століття на 1 особу при-ходилось 9 га культурних земель, то до середини століття цей показник становив вже 6га, а в наст вр близько 3 га (але в США землі відводять під парки і т.д.).
Так звані інтенсивні технології виснажують родючість грунтів (чушь -. У США сам бачив відміну земель тридцять років тому і в наст вр)
Збільшується число глобальних проблем та їх поглиблення є ознакою кри-зиса цивілізації і це криза не окремих сторін буття, а основних форм життєдіяльності ності європейської індустріально технічної цивілізації, ідейно-світоглядно висхідній до грецької культури. Одночасно ця криза стосується і сучасної людини взагалі, способу його самореалізації, бо всі країни світу, всі народи, намагаючись досягти рівня життя промислово розвинених країн Західної Єв-ропи і США, прагнуть йти по їхньому шляху.Іншого способу успішної самореалізації сучасна людина не знає. Ось чому можна сказати, що сучасна людина, спосіб його буття знаходяться в глибокій кризі.
30. Поняття екосистеми. Глобальні екологічні проблеми сучасної циві-лізації.
Глобалізація соціальних, культурних, економічних і політичних процесів в ми-ре, породила ряд серйозних проблем, однією з яких є екологічна про-блема.
Сутність екологічної проблеми полягає у чітко виявився й поглиблюю-щемся протиріччі між продуктивною діяльністю людства і стабільності ністю природного середовища його перебування. Як зазначав засновник Римського клубу А. Печчеї: «Справжня проблема людського виду в тому що він виявився нездатним в культурному відношенні йти в ногу і пристосується до тих змін, які сам вніс в цей світ». Ці зміни є плодом всієї культурно-перетворювальної, і перш за все, виробничої діяльності. Маса всіх штучно створених людиною неживих предметів і живих організмів називається техномассой. Розрахунки вчених показали, що техномасса вироблена людством за 1 рік склад-ляєт 10 в 13-14 ступеня, а біомаса вироблена на суші 10 на 23. З цих розрахунків випливає, що людство створило штучне середовище, яке в 10 разів продуктивніше природного середовища. Це один з найважливіших факторів, який зумовлює постановку перед людством екологічної проблеми. У зв'язку з цим особливої гостроти слід придбати тане поширення в окр середовищі виробництв і продукцій, і особливо забруднюючих, що викликають катаклізми. Вже в найближчому майбутньому можливо очікування потепління і танення льодовиків, що послужить причиною для мільйонів людей перетворитися в еколо-гічних біженців.
Вчені свідчать, що кожен біологічний вид здатний вижити в межах досить вузької екологічної ніші, тобто сукупності різних умов і факто-рів навколишнього середовища. Людина це біологічний вид, хоча й більш універсальний, більш адаптивний до змін у середовищі окр. Однак і його ресурси в ситуації вичерпуються. Причому впливають не тільки фізичні фактори (за-забруднення), а й психологічні. Римський клуб прийшов до висновку, що головною причи-ною екологічних проблем є НТП, орієнтований на нестримне зростання по-требленія. У частині інтелегентного населення розвинених країн можна відзначити, що вос-харчування дітей направлено не на прагнення виростити людей стрмящіхся до безудерж-ному збагачення, а навпаки до загальнолюдських цінностей, скоріше навпаки слабкі і розвинені країни породжують акул імперіалізму. Це відповідає тим предложени-ям філософів які виступають за переорієнтацію людей з мирських цінностей на духовні цінності.