1. Загальна характеристика виробництва.

Олійно-екстракційна дільниця входить до складу підприємства по переробці насіння соняшника ЗАТ “ВІСМА-Плюс”.

Рік введення дільниці в експлуатацію - 2004.

Потужність дільниці екстракції становить 100 тонн обробленої макухи соняшника на добу.

Режим роботи дільниці – цілодобовий.

Річний фонд робочого часу – 7560 годин/рік.

Річна продуктивність дільниці екстракції становить 31 500 тонн обробленої макухи соняшника.

До складу олійно-екстракційної дільниці входить:

1) стадія приймання, зберігання та видачі розчинника;

2) стадія екстракції олії з підготовленої макухи розчинником;

3) стадія відгонки розчинника зі шроту (знежиреної макухи);

4) стадія дистиляції місцели і отримання готової продукції (олії);

5) стадія рекуперації розчинника;

6) водооборотний цикл;

7) система збирання конденсату водяної пари;

8) установка газифікації азоту.

Всі стадії виконані в одну технологічну лінію.

Методом виробництва є витяг олії з олійних матеріалів безперервною екстракцією гексаном (розчинником). В процесі екстракції хімічні реакції не відбуваються, а отже і нові хімічно-активні речовини не утворюються.

Генеральний проектувальник – АО „КІРОВОГРАДАГРОПРОЕКТ”.

Стадії екстракції олії з підготовленої макухи розчинником, відгонки розчинника зі шроту, дистиляції місцели і отримання готової продукції (олії) та рекуперації розчинника запроектовані фірмою „Вуксі Лонгжу Машинері енд Еквіпмент Ко. ЛТД”, Китай.

Черкаською філією інституту „Хімтехнологія” запроектовані:

В корпусі 34:

- зовнішнє оборотне бензосховище;

- вузол вивантаження макухи з автотранспорту та подачі її до олійно-екстракційної дільниці;

- вузол видачі шроту з олійно-екстракційної дільниці та завантаження його до автотранспорту;

- вузол приймання та видачі готового продукту - олії екстракційної;

- вузол приймання та видачі конденсату водяної пари;

- площадка під станцію газифікації азоту;

- вузол очищення стічних вод – бензоуловлювач.

Корпус 35 – заглиблена насосна водооборотного циклу.

Корпус 36 – градирня водооборотного циклу та її чаша.

Міжцехові комунікації з трубопроводами пари водяної, олії, азоту газоподібного та конденсату водяної пари.

2. Характеристика продукції, що випускається.

Соняшникова олія це суміш різних по складу ацилгліцеридів, що містить, як супутні речовини, інші ліпіди і речовини неліпідного характеру.

До ліпідів відносять природні біологічно активні похідні вищих жирних кислот, спиртів і альдегідів. Ліпіди - речовини, що добре розчиняються в органічних неполярних розчинниках: бензині, гексані, диетиловому ефірі, чотирихлористому вуглеці й інших і практично нерозчинні у воді.

Триацилгліцериди.

Триацилгліцериди складають основну масу (до 93 - 95%) ліпідів в насінні соняшника. По хімічній структурі триацилгліцериди - складні ефіри триатомного спирту гліцерину і жирних кислот.

Соняшникова олія відноситься до лінолево-олеїнової олії. У кислотах соняшникової олії міститься жирних кислот: лінолевої 55÷72%, олеїнової 25÷35%; насичених кислот: пальмітинової - 3,5÷6,4% і стеаринової - 1,6÷4,6%. В олії з високоолійного насіння соняшника в дуже невеликій кількості знайдена ліноленова кислота.

Тригліцериди в хімічно чистому виді безбарвні, не мають ні запаху, ні смаку.

Властивості олії визначаються складом жирних кислот і їхнім розташуванням у молекулі тригліцериду, тому що інший структурний елемент тригліцериду - гліцерин - однаковий для всіх олій.

Супутні речовини.

Інші речовини, що містяться в олії поряд з ацилгліцеридами жирних кислот, за походженням можна розділити на дві групи.

Супутні речовини - речовини, що утворюються в насінні у процесі дозрівання і переходять в олію в процесі витягу олії.

Домішки - речовини, матеріали, що переходять (попадають) в олію в процесі обробки насіння.

Вміст супутних речовин у оліях змінний. Він залежить від якості і складу олійної сировини й особливо від умов витягу з неї олії.

У соняшниковій олії містяться наступні супутні речовини:

• вільні жирні кислоти;

• воски — ліпіди, основою яких є складні ефіри вищих спиртів і вищих жирних кислот. У ядрі - 0,43 %, плодовій оболонці - 42,10 %, луззі - 19,20 % (від загальної кількості ліпідів в олії);

• фосфоліпіди — тригліцериди, у яких один із трьох жирно-кислотних залишків замінений залишком фосфорної кислоти з групами, що заміщають. У ядрі - 1,12 %, плодовій оболонці - 0,01 %, луззі - 0,02 % (від загальної кількості ліпідів в олії). Вміст в олії: від 0,3 до 1,2 %;

• речовини, що обумовлюють фарбування олії - каротиноїди. Вміст у ядрі - 0,21 %;

• вітаміни — особливі органічні речовини, що відіграють велику роль у фізіології людського організму. Ліповітаміни (розчинні в олії): D, A, E, K, F;

• стироли — поліциклічні, одноатомні, ненасичені спирти гідроароматичного ряду. Вміст до 0,5 %;

• речовини, що обумовлюють смак і запах олії: вуглеводні - насичені і ненасичені, у тому числі терпени, альдегіди - насичені і ненасичені, кетони, спирти, леткі жирні кислоти. У летких продуктах, відігнаних під час дезодорації соняшникової олії, міститься (у перерахуванні на масу обробленої олії) 0,0135 ÷ 0,025 % терпенів, 0,0045 ÷ 0,013 % аліфатичних вуглеводнів, 0,0001÷ 0,0008 % метилкетонів;

• вуглеводи і їхні похідні. В олійному насінні основна маса речовин вуглеводної природи представлена целюлозою і геміцелюлозою, що утворюють клітинні стінки рослинних тканин. У насінні соняшника загальний вміст вуглеводів 24÷27 %, у тому числі целюлози 13÷16 %, геміцелюлози 1÷2 %, сахарози 2÷4 %.

За органоліптичними та фізико-хімічними властивостями олія соняшникова нерафінована екстракційна повинна відповідати вимогам, які наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Технічні вимоги до олії екстракційної.

Назва показника та одиниця вимірювання	Значення фізичної величини з гранич-ними відхиленнями
1. Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше 2. Масова частка не жирових домішок, %, не більше 3. Масова частка фосфоровмісних речовин в перерахунку на стеароолеолецитин, %, не більше 4. Кислотне число, мг КОН/г, не більше 5. Число колірне, мг йоду, не більше 6. Температура спалаху, °С, не нижче	0,3 0,3 1,2 6 35 225

Олія екстракційна є сировиною для отримання рафінованої, гідратованої та нерафінованої олії по ГОСТ 1129 або іншим нормативним документам.

У процесі екстракції олії з макухи соняшника утворюється шрот (знежирена макуха), який може використовуватись для кормових цілей шляхом безпосереднього введення в раціон тварин (у господарствах, на фермах) і для виробництва комбікормової продукції. Соняшниковий шрот випускається у відповідності з вимогами ГОСТ 11246 або іншим нормативним документам. Фізико-хімічні властивості шроту соняшникового тостованого наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Технічні вимоги до шроту.

Найменування показника	Норма для марки
1. Масова частка вологи і летких речовин, % 2. Масова частка сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не менше 3. Масова частка сирої клітковини в знежиреному продукті в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше 4. Масова частка сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше 5. Масова частка остаточної кількості розчинника, %, не більше	9÷11 36 25 1,5 0,08