- •1. Походження філософії.
- •3.Основні напрямки в філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Ранні школи давньогрецької філософії (досократики).
- •5. Розквіт давньогрецької філософії (Сократ, Платон, Арістотель).
- •6.Елліністична і пізньоантична філософія.
- •7. Особливості та головні етапи розвитку середньовічної філософії
- •9. Раціоналізм і емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
- •10. Філософія епохи Просвітництва
- •11. Основні ідеї німецької класичної філософії (і.Кант…)
- •12. Специфіка сучасної філософії.
- •13. Філософія життя" (ф.Ніцше)
- •14. Психоаналітична філософія (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм).
- •15. Екзистенціалізм
- •16. Неопозитивізм, його етапи
- •17. Філософські ідеї мислителів Руси-України
- •18. Розвиток філософської думки доби вітчизняного Ренесансу (хvі-хvii ст.).
- •19.Філософія в Києво-Могилянській Академії
- •20. Сковорода (1722-1794)
- •22. Предмет філософії як науки
- •23.Філософія і світогляд. Сутність і структура світогляду
- •24. Філософія і наука. Особливості й складові філософського знання
- •25. Основні функції філософії.
- •26. Проблема буття в історії філософії.
- •27. Структура буття.
- •28.Ключові характеристики буття (рух, простір, час).
- •29.Походження і сутність свідомості як філософська проблема.
- •30. Ґенеза свідомості.
- •31. Підсвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •32.Структура, рівні і функції свідомості.
- •33.Відмінності діалектики та метафізики
- •34. Закони діалектики.
- •35. Основні Категорії діалектики
- •36. Сутність, та структура пізнавальної діяльності
- •37. Проблема істини в теорії пізнання. Форми істини.
- •38. Критерії істини
- •39. Методи наукового пізнання
- •40.Поняття суспільства в філософії.
- •41. Структура суспільства
- •42. Суспільні відносини і функції суспільства.
- •43. Діалектика природного й соціального в розвитку суспільства.
- •44. Філософія історії як галузь філософського знання.
- •45. Рушійні сили та суб'єкти історичного розвитку.
- •46. Соціально-економічна формація як історичний тип суспільства.
- •47. Цивілізаційний підхід до розуміння природи суспільства
- •48. Людина як предмет філософського аналізу
- •49. Проблема антропосоцюгенезу
- •50. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •51. Особистість і суспільство. Проблема людської свободи.
- •53. Праця як соціально-філософська категорія
- •54. Продуктивні сили.
- •55. Виробничі відносини. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин.
- •56. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
- •57. Сутність духовного життя суспільства.
- •58. Індивідуальна і суспільна свідомість.
- •59. Структура суспільної свідомості.
- •60. Форми суспільної свідомості, їх єдність і взаємодія.
- •61. Специфіка духовної культури суспільства
- •62. Природа та її місце в життя суспільства
- •63. Соціальна структура суспільства.
- •64. Вчення про класи. Теорія соціальної стратифікації.
- •65. Типи етнічних спільнот, їх ґенеза.
- •66. Соціальний інститут сім’ї, йоги розвиток і функції
- •67. Народонаселення. Закон Мальтуса.
- •68. Політична система суспільства
- •69. Держава в політичній структурі суспільства. Структура й функції держави.
- •70. Ідеологія і наука.
- •71. Філософське уявлення про цінності.
- •72. Соціальна природа цінностей.
- •73. Ієрархія цінностей
- •74. Сучасні глобальні проблеми суспільства та шляхи їх розв'язання.
- •75. Футурологія, її зміст і сутність.
41. Структура суспільства
Соціальна структура суспільства - це сукупність відносно стійких соціал. спільнот людей, певним чином взаємодії. між собою: 1) Історичні спільності людей (рід, плем'я ...) 2) Населення міста і села.
3) Працівники фізичної та розумової праці. 4) Класи і різні соц. шари. 5) Різні колективи людей. 6) Сім'я.
Соц. структура об'єктивна і багато в чому залежить від способу виробництва. Маркс стверджував, що:
1) Існування класів пов'язане з певними історич. фазами розвитку пр-ва. 2) Класова боротьба неминуче веде до диктатури пролетаріату. 3) Диктатура - є преходний момент до суспільства без класів. Основний классообразующіх ознака в марксизмі - ставлення до засобів пр-ва, ставлення до власності. Теорія соц. стратифікації - це сучасна теорія, що аналізує соц. структуру общества.По цієї теорії суспільство ділиться на страти, за основу виділення яких беруть різні ознаки. Відомий ньому. соціолог МАХ Вебер за основу поділу суспільства бере соц. статус. Він виділяє 3 статусних показника: 1) Рівень освіти. 2) Професія, рівень кваліфікації. 3) Рівень доходів.
Відповідно до цих показників Вебер розрізняє третьому класу в суспільстві: 1) Вищий клас (финанс. магнати, великі промисловці ...) 2) Середній клас (сукупність людей найманої і самостійно. Праці, що мають спільний самосвідомістю: а) вищий шар середнього класу (середні підприємці) б) середній шар в) нісшій шар (люди із середнім спец. освітою) 3) Нісшій клас - низький рівень освіти, існують і маргінальні верстви.
Маргіналізація суспільства відбувається під впливом соц. і техносдвігов і пов'язане з розхитуванням і ламанням
42. Суспільні відносини і функції суспільства.
Громадські отнош-я (ГО) - різноманітні зв'язки, що виникають між соц-ми групами, класами, націями, а також всередині них у процесі їхньої економічної, політичної, соціального життя і деят-ти.
У філ-ії ОО розглядаються з матеріалістичної або ідеаліст.позицій. Матеріаліст. розуміння ГО вперше вироблено марксизмом. ГО з цієї точки зору поділяються на матеріальні (базисні) і ідеологічні (надбудовні). Головними явл-ся мат-ті - економіч., Произ-ті відносини. Характер матеріальних ГО опред-ся продуктивними силами суспільства і не залежать від свідомості і волі людей. Ідеологічні ГО - політичне життя-е, правові, моральні та ін - виникають на базі матеріальних заг. отнош-й і складаються як надбудова під ними, проходячи попередньо через свідомість людей. Розподіл ГО на матеріальні і ідеологіч. дозволяє не тільки розрізняти в заг.отнош-х визначають і похідні, але й аналізувати конкретні сукупності заг. отнош-й, в яких поєднуються і матер-ті та ідеологіч-е елементи. У зв'язку з ускладненням суспільного життя виникають комплекси заг-х відносин, пов'язані зі специфічною деят-тью людей, - наукової, художньої і т.д.
Суспільство, як єдність соціального та індивідуального, спрямоване, по-перше, на забезпечення умов для збереження і розвитку самого соціуму і, по-друге, на забезпечення умов для реалізації і розвитку здібностей індивідів, для задоволення ними своїх потреб. Основні сфери людської життєдіяльності обумовлюють основні функції суспільства: забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов життя (зростання добробуту, матеріального достатку); регулювання і організацію суспільних відносин (соціально-політичні, етичні гарантії виживання людства, упорядкування і нормалізації політичних, правових, моральних відносин); духовно-культурний розвиток людей.