Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры философия.docx
Скачиваний:
118
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
162.02 Кб
Скачать

41. Структура суспільства

Соціальна структура суспільства - це сукупність відносно стійких соціал. спільнот людей, певним чином взаємодії. між собою: 1) Історичні спільності людей (рід, плем'я ...) 2) Населення міста і села.

3) Працівники фізичної та розумової праці. 4) Класи і різні соц. шари. 5) Різні колективи людей. 6) Сім'я.

Соц. структура об'єктивна і багато в чому залежить від способу виробництва. Маркс стверджував, що:

1) Існування класів пов'язане з певними історич. фазами розвитку пр-ва. 2) Класова боротьба неминуче веде до диктатури пролетаріату. 3) Диктатура - є преходний момент до суспільства без класів. Основний классообразующіх ознака в марксизмі - ставлення до засобів пр-ва, ставлення до власності. Теорія соц. стратифікації - це сучасна теорія, що аналізує соц. структуру общества.По цієї теорії суспільство ділиться на страти, за основу виділення яких беруть різні ознаки. Відомий ньому. соціолог МАХ Вебер за основу поділу суспільства бере соц. статус. Він виділяє 3 статусних показника: 1) Рівень освіти. 2) Професія, рівень кваліфікації. 3) Рівень доходів.

Відповідно до цих показників Вебер розрізняє третьому класу в суспільстві: 1) Вищий клас (финанс. магнати, великі промисловці ...) 2) Середній клас (сукупність людей найманої і самостійно. Праці, що мають спільний самосвідомістю: а) вищий шар середнього класу (середні підприємці) б) середній шар в) нісшій шар (люди із середнім спец. освітою) 3) Нісшій клас - низький рівень освіти, існують і маргінальні верстви.

Маргіналізація суспільства відбувається під впливом соц. і техносдвігов і пов'язане з розхитуванням і ламанням

42. Суспільні відносини і функції суспільства.

Громадські отнош-я (ГО) - різноманітні зв'язки, що виникають між соц-ми групами, класами, націями, а також всередині них у процесі їхньої економічної, політичної, соціального життя і деят-ти.

У філ-ії ОО розглядаються з матеріалістичної або ідеаліст.позицій. Матеріаліст. розуміння ГО вперше вироблено марксизмом. ГО з цієї точки зору поділяються на матеріальні (базисні) і ідеологічні (надбудовні). Головними явл-ся мат-ті - економіч., Произ-ті відносини. Характер матеріальних ГО опред-ся продуктивними силами суспільства і не залежать від свідомості і волі людей. Ідеологічні ГО - політичне життя-е, правові, моральні та ін - виникають на базі матеріальних заг. отнош-й і складаються як надбудова під ними, проходячи попередньо через свідомість людей. Розподіл ГО на матеріальні і ідеологіч. дозволяє не тільки розрізняти в заг.отнош-х визначають і похідні, але й аналізувати конкретні сукупності заг. отнош-й, в яких поєднуються і матер-ті та ідеологіч-е елементи. У зв'язку з ускладненням суспільного життя виникають комплекси заг-х відносин, пов'язані зі специфічною деят-тью людей, - наукової, художньої і т.д.

Суспільство, як єдність соціального та індивідуального, спрямоване, по-перше, на забезпечення умов для збереження і розвитку самого соціуму і, по-друге, на забезпечення умов для реалізації і розвитку здібностей індивідів, для задоволення ними своїх потреб. Основні сфери людської життєдіяльності обумовлюють основні функції суспільства: забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов життя (зростання добробуту, матеріального достатку); регулювання і організацію суспільних відносин (соціально-політичні, етичні гарантії виживання людства, упорядкування і нормалізації політичних, правових, моральних відносин); духовно-культурний розвиток людей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]