34. Закони діалектики.

Закони діалектики виражають універсальні форми, шляхи і рушійну силу розвитку матеріального світу і його пізнання і є загальним методом діалектичного мислення.

1 закон: Закон єдності і боротьби протилежностей: єдність і боротьба протилежностей є причинами розвитку.Розглянемо дію цього закону на конкретному прикладі. Отже, візьмемо який-небудь процес. Скажімо, черв'як гризе яблуко. "Черв'як гризе яблуко. При цьому дірка збільшується, процес розвивається вглиб. Яблуко і черв'як протилежні: жахливий хижак і його жертва. Ми бачимо боротьбу між жіреющім черв'яком і виснаженням плоті яблука. Однак бачимо і безсумнівну єдність: жує черв'як в яблуці, а пережоване яблуко в черв'яка. Єдина причина того, що процес зростання дірки розвивається - це єдність і боротьба яблука і черв'яка. Справді: де ще побачиш гризе яблуко хробака без самого яблука (теза), без хробака (антитеза) і акта прогриз (синтез)? "

2 закон: Закон переходу кількості в якість. З поняттям "кількості" все досить просто: всі фізичні закони виражаються кількісно. Поняття "якості" значно більше розмите. Звичайно в даному випадку мається на увазі різкий, стрибкоподібний перехід або зміна. Коли чогось не було і раптом є. Закон передбачає, що якщо якийсь процес розвивається досить довго, то рано чи пізно відбудеться якісний стрибок.

3 закон: Закон діалектики - заперечення заперечення - при розвитку новий етап заперечує старий, а потім заперечується новий і відбувається повернення до старого, але на новому рівні.

35. Основні Категорії діалектики

У категоріях діалектики знаходять відображення найбільш загальні суттєві ознаки, зв'язки, властивості, відношення речей, що мають місце в об'єктивній дійсності. Ці загальні ознаки з'ясовуються людьми в про¬цесі пізнання, їхньої предметно-практичної діяльності, і це має для людини важливе значення. Людина може висловити свої думки багатьма способами (звуками, малюнками, знаками,-фарбами, мімікою, жестами, готовими виробами і т.ін.). Однак універсальним засобом вираження думки є мова. І чим духовно багатша людина, тим багатшою, розвиненішою, виразнішою є її мова, і, навпаки, виразна, розвинена мова свідчить про розвиненість самої людини.

Мислення — це процес відображення світу в поняттях, категоріях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях. І це відображення тим ба-гатше, чим більше є понять категорій, слів, що мають узагальнення. Тому більш досконала узагальнююча мова є свідченням більш розвине-ного, обдарованого народу.

Що являють собою категорії? Категорії — це універсальні форми мис¬лення, форми узагальнення реального світу, в котрих знаходять своє відоб-раження загальні властивості, риси і відношення предметів об'єктивної дійсності. Для більш конкретного розуміння цього питання слід розкри¬ти суть процесу абстрагування, що лежить в основі створення таких ка¬тегорій.

Абстрагування — це розумовий процес відхилення від одних власти¬востей речей і концентрація уваги на інших. Людина не може ні пізнава¬ти, ні практично діяти, ні спілкуватися без абстрагуючої діяльності мис¬лення. Найпростіший акт пізнання — розрізнення двох речей — вже передбачає абстрагуючу діяльність людини. Якщо нам слід встановити відмінність між ними, то ми не беремо до уваги те, що є подібним, відхиляємося від нього, і, навпаки, якщо необхідно встановити, що для них є подібним, то ми відсторонюємося від того, що для них є відмінним. Це відхиляння від того чи іншого і є ілюстрацією процесу абстрагуван¬ня.

У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах. Категорії є результатом дуже високого рівня процесу абстрагування. В них фіксується не просто загальне, а найзагальніше. Скажімо, в такій категорії, як матерія, відображаються найбільш загальні властивості на¬вколишньої дійсності. Шляхом абстрагування в процесі пізнання від конкретних властивостей і концентрації уваги на більш загальних, аж до найзагальніших і встановлюється така найзагальніша категорія, як "ма¬терія". Ось приблизний шлях такого абстрагування: слово "троянда" (має конкретну визначеність). Далі долучаємо слово "квітка". Воно охоплює всі квіти, що є в дійсності. Слово "рослина" включає в себе весь рослин¬ний світ і є більш широкою абстракцією. На цьому шляху більш загаль¬ним буде поняття "живе", яке включає в себе не лише весь рослинний світ, а й тваринний. Поняття "живе" має вже дуже високий рівень аб¬страгування. І, нарешті, поняття "матерія" фіксує у собі найзагальніше, бо у ньому зібрано все те, що існує об'єктивно, тобто поняття "матерія" має найвищий рівень узагальнення і тому має статус категорії.

Категорії діалектики виробляються у процесі суспільно-історичної практики людини і відображають об'єктивну дійсність у певних кон-кретно-історичних умовах. Зі зміною умов у процесі розвитку суспільної практики, знань змінюється і наша уява про зміст діалектичних кате¬горій. Вони збагачуються, наповнюються новими відтінками.