Контрольні питання до теми № 9

1. Що таке маркетиг і яку роль він виконує у ринковій системі?

2. У чому полягають зміни суті маркетингу від періоду його виникнення до теперішнього часу?

3. Функції маркетингу. Який існує взаємозв'язок між функціями?

4. У чому полягає суть збутового та маркетингового підходів до управління фармацевтичного підприємства?

5. Види маркетингу. Фактори маркетингу — 4П.

6. Суть концепції життєвого циклу продукції.

7. Типові криві ЖЦП. Охорактеризувати споживача, ціну та можливу маркетингову стратегію.

8. У чому полягає суть маркетингового дослідження?

9. Які Ви знаєте методи збирання первинних даних?

Завдання для лабораторної роботи №9

1. Спланувати рекламну акцію нового лікарського препарату. Створити плакати, слогани. Запропонувати зразки реклами у засобах масової інформації (радіо, телебачення, преса).

2. Побудувати семантичний диференціал лікарського препарату двох різних фірм-виробників: а) лідокаїну, б) бісептолу, в) самостійно вибраного препарату.

3. Охарактеризуйте зміст плану збирання первинних даних у маркетинговому дослідженні.

4. Які методи використовуються для системного аналізу маркетингової інформації?

5. Корпоративна культура. Який зміст цього поняття?

Лабораторна робота №10. Тема: Основні принципи кадрового менеджменту.

Етика та деонтологія у фармації.

Основи законодавства України про працю та управління трудовими ресурсами.

Виконання поставлених перед організацією економічних і соціальних завдань неможливе без відповідних кадрів.

Для фармацевтичної галузі — це фармацевтичні кадри.

З точки зору менеджменту (управління), фармацевтичні кадри розглядаються як специфічна система, яка має певну структуру та організацію, що залежить від різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів.

У сучасних умовах все більше компаній і фірм розглядають працівників як специфічну сферу, яка має певну структуру та організацію, що залежить від різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів.

У сучасних умовах все більше компаній і фірм розглядають працівників як найбільш цінний капітал. Саме ця обставина пояснює особливу увагу керівництва стосовно підбору та прийому спеціалістів, контролю за їх навчанням та оцінки професійної діяльності, розподілу, перерозподілу та використанню. Сукупність цих функцій називається управлінням трудовими ресурсами.

Управління фармацевтичними кадрами здійснюється органами загальної та галузевої компетенції. Поява та розвиток в Україні недержавних форм власності, поряд з державними, стала причиною все більшого поглиблення процесу децентралізації управління трудовими ресурсами. Ця тенденція безпосередньо пов'язана як з розвитком риночних відносин, так і з станом фармацевтичного ринку у державі. Підприємства з приватною та колективною формою власності практично переходять на індивідуальний прийом та підготовку працівників по контракту.

Все це поступово наближує "ринок праці" України до "ринку праці" країн Заходу. У правовій державі для спеціалістів, які працюють на підприємствах різних галузей народного господарства, незалежно від форм власності, важливе значення має знання законів, які регулюють відносини працівника та власника, а також вміння застосовувати ці знання у процесі роботи.

Основи трудового законодавства України:

• Основний закон — Конституція

• Кодекс Законів про працю України

• Постанова і розпорядження КМУ

• Накази МОЗ України у сфері трудових правовідносин

• Накази керівників організацій і закладів охорони здоров'я

Кодекс Законів про працю України регламентує трудові відносини всіх працівників, що сприяє росту продуктивності праці, покращенню якості праці, зростанню на цій основі матеріального та культурного рівня життя людей.

Крім вищевказаних основ Законодавства України, на кожному фармацевтичному підприємстві,фірмі, аптечному закладі існують свої "неписані" норми поведінки, що повинні відповідати фармацевтичній етиці і деонтології.

Етика (від грец. Etos — звичай) — наука про мораль.

Мораль (від лат. Moralus) — сукупність норм та принципів поведінки, що прийняті в даному суспільстві на даний час, за допомогою яких регулюються взаємовідносини людей. Часто ці два терміни використовують в одному значенні, але це не зовсім одне й те ж саме. Вчинок людини може оцінюватись як етичний, але не моральний (аморальний).

Не слід плутати етику з етикетом, оскільки етикет — це традиційні зовнішні форми поведінки людей, які прийняті для типових ситуацій. Нерідко ці форми поведінки не відповідають сучасній необхідності або сьогоднішним положенням справ. Етикет — ритуальна частина моралі. Людина не може уникнути внутрішніх вимог своєї моральності і при різних обставинах життя ці вимоги її не залишають.

Моральність, мораль кожної людини засновується в її добрій волі. Одна справа знати, що таке "добре", а інша — бажати поступати "добре". У процесі історичного розвитку етика стає вченням про значення і суть життя людини, про моральні принципи та норми поведінки. Поступово в етиці стали виділятись дві проблеми: теоретичні питання етики — про походження і суть моралі (філософська етика) та практичні питання етики — як повинна поступати людина у тій чи іншій ситуації, тобто нормативна етика або деонтологія. Високі вимоги завжди висувались до людей, які займались медициною, до їх моральних якостей, доброчинності. Тому, як і тисячоліття назад, існують і сьогодні певні вимоги не лише до професійного рівня фармацевтичного фахівця, але й до його професійної поведінки, що і складає предмет вивчення етики професії.