Традиційна крива жцп. Традиційна крива жцп передбачає слідуючі етапи ׃

І. Впровадження — створення ринку для нового продукту. Темпи продажу залежать від новизни продукта та від того, наскільки його бажає споживач. Конкуренція обмежена. Великі витрати на виробництво та маркетинг, низька частка прибутку. Споживач — товари.

ІІ. Зростання — розширення збуту та пропозиції модифікованого продукту. Декілька фірм проникають на високоприбутковий ринок, який має високий потенціал і загалузевий збут швидко зростає. Високі прибутки. Пропонуються модифіковані варіанти базової моделі продукта.

ІІІ. Насичення — стабілізація збуту. Фірма намагається зберегти відмінні переваги. Галузевий збут стабілізується. Максимальна конкуренція. Зменшення розмірів прибутку, оскільки надаються знижки до ціни. Споживачі з середніми доходами.

IV. Спад — вихід з ринку. Підприємство застосовує три альтернативні дії: поступове скорочення виробництва продукту, оживлення продукту, закінчення випуску продукту.

Типові криві ЖЦП:

а) Традиційна крива (наведена вище) описує періоди введення, зростання, зрілості та спаду.

б) Класична крива (бум) описує популярний препарат зі стабільним збутом протягом довготривалого періоду.

в) Крива захоплення описує товар, який набуває швидкого злету та падіння популярності.

г) Крива тривалого захоплення формується як попередня, за винятком того, що останній збут продовжується у розмірах, які становлять незначну частину від обсягу реалізації препарату.

д) Сезонна крива або крива моди описує життєвий цикл препарату, який продається протягом певних періодів часу.

е) Крива поновлення (ностальгії) описує товар, який вже застарілий але знову набув популярності.

є) Крива провалу описує ЖЦП, який не прийнятий ринком.

Маркетингове дослідження — це систематичне збирання, аналіз і відображення даних про проблеми, пов'язані з маркетингом товарів та послуг. Воно виконується нейтральними організаціями, діловими фірмами, службою маркетингу підприємства.

Інформаційну базу для проведення маркетингового дослідження становить вторинна та первинна інформація.

Вторинна інформація — це сукупність даних, які зібрані раніше для цілей, відмінних від пов'язаних з вирішенням проблеми, яка досліджується. Вторинна інформація поділяється на внутрішню та зовнішню. Джерела внутрішньої інформації — це бюджети, дані про збут, дані про прибуток та збитки, рахунки клієнтів, результати попередніх досліджень, письмові повідомлення, скарги споживачів, тощо. Зовнішні джерела — періодичні видання, книги, монографії, комерційні дослідницькі організації.

Первинна інформація — це дані отримані вперше для розв'язування чітко визначеної проблеми.

План проведення маркетингового дослідження складається у разі необхідності з первинних даних і містить:

1. визначення відповідальних за збирання та обробку даних

2. виявлення об'єктів досліджень та порядок їх вибору

3. визначення методів збирання та обробки даних

4. розрахунок кошторису витрат

5. визначення способів оформлення результатних даних

Основні методи збирання та обробки даних:

1. Опитування — систематичне збирання даних від опитуваних осіб через контакти з ними особисто, поштою та телефоном

2. Спостереження — аналітичний метод, за допомогою якого вивчається та фіксується поведінка і результати минулої поведінки покупців у реальних ситуаціях

3. Експеримент — дослідження, під час якого повинно бути встановлено, як зміни однієї або декількох перемінних впливають на одну або декілька залежну перемінну

4. Імітація — заснований на застосуванні моделювання та комп'ютерної техніки метод, який відтворює використання різних маркетингових факторів на папері, а не в реальних умовах

5. Семантичний диференціал — перелік протилежних визначень. Цей метод використовує шкали порівняння замість або у доповненя до питань. Кожне визначення оцінюється біномерною шкалою і розраховується середнє значення для всіх опитуваних. Потім розробляється загальний профіль підприємства або товару, який може бути зістивлений з профілями конкурентів та ідеальними оцінками споживачів.

6. Статистичний метод аналізу даних призначений для їх ущільнення, виявлення взаємозв'язків, залежностей та структур.

Види методів аналізу та фактори, які їх визначають:

• прості та багатофакторні — за кількістю перемінних, які аналізують одночасно

• описові та індуктивні методи — за ціллю аналізу

• методи аналізу залежностей та взаємозв'язків — відповідно до поділу перемінних на залежні та незалежні.