План семінарського заняття
Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у 5-9ст.
Господарський розвиток держави франків у 5-9 ст.: загальна характеристика, відображення у пам’ятках економічної думки.
Господарська система Західної Європи в 9-15ст.
Київська Русь в період формування феодальних відносин: особливості господарського розвитку та пам’ятки економічної думки.
Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у 5-9ст.
|
1.Влада-власність, що дозволялаадміністративно-бюрократичному апарату при виконанні організаційно-господарських функцій розпоряджатися суспільним продуктом. 2.Системоутворювальною основою економічного розвитку були державна (державно-общинна) форма власності та збереження господарського значення селянської поземельної громади |
У західноєвропейських країнах феодалізм пройшов три етапи розвитку:
|
1. Перший етап (V — X ст.) — період генези (становлення) феодалізму, час виникнення феодального землеволодіння і держав феодального типу. |
|
2. Другий етап (XI - XV ст.) - період утвердження феодальних відносин, розвитку феодальних міст, зародження товарного виробництва, доба феодальної роздробленості й формування абсолютистських монархій. |
|
3. Третій етап (кінець XV — перша половина XVII ст.) — період розкладу феодальних відносин, інтенсивного розвитку товарного виробництва, зміцнення економічних зв'язків між регіонами і країнами, виникнення мануфактурного виробництва. |
Англія в 5-9 ст.
|
1. Панівною формою великого землеволодіння був бокленд |
|
2. Між власником прав бокленду і населенням переданої йому землі встановлювались особисті відносини залежності |
|
3. Селяни не втрачали права на свої наділи. |
|
4. В результаті королівського дарування складалась ситуація, за якої на одну і ту ж ділянку землі поширювалося право бокленду, що належало магнату, а за селянином зберігалося право фолькленду. |
|
5. Зберігалося вільне селянство |
Покріпачене населення ділилося на дві категорії:
|
1. Вілани - члени сільської общини з наділом ЗО акрів землі. Вони мали свої знаряддя праці, робочу худобу, користувалися громадськими пасовищами, луками. Вілани відробляли 3-4 дні панщини на тиждень у маєтку феодала, платили оброк натурою, рідше — грішми. : |
|
2. Котери — залежні селяни з незначними присадибними наділами або й без землі. І ті й інші змушені були молоти зерно у млині феодала, пекти хліб в його пекарні, варити пиво в броварні та ін., сплачуючи за всі ці послуги чинні. |
У Німеччині феодалізація села проходила значно пізніше - у VII - XI ст.
|
1.Зберігалась на протязі століть вільна община |
|
2. Основою феодального устрою була феодальна власність на землю та відмінний ступінь залежності безпосередньо виробника від феодала. |
|
3. Велика поміщицька власність на землю поєднувалася з малим хазяйством безпосереднього виробника – селянина. |
|
4. Центром феодального устрою, його основним осередком, став маєток феодала. |
|
5. Замок став осередком феодального володіння (сеньйорії), сам феодал господарював над округою з десятками сіл. |
|
6. В Німеччині міста почали рости як центри товарного виробництва з XI ст. |
|
7. Влада герцогів була великою |
|
8. Каролінги правили країною до 911 р. |