Приблизно до середини другого десятиліття XIX ст. У найбільш розвинутих країнах Європи формується нова економічна система:

1. Велика чисельність (сотні, тисячі) виробників і продавців на локальному і національному ринках та у кожній галузі. Частка кожного з них була дуже мала (не більше 1,5 %), тому вони не могли істотно впливати на ціну, й вона сама встановлювалася на ринку в результаті вільної конкуренції між продавцями і покупцями. З'явилося поняття "ринкова економіка", яке широко використовуватимуть у другій половині XIX ст. 

2. Товари однорідні — не було товарних марок, асортимент відносно обмежений, споживчі товари прості, тому для конкуренції властивий переважно ціновий характер.

3.  Межі входу в значну частину галузей досить низькі, що сприяло припливу капіталу у високоприбуткові види бізнесу й вирівнюванню норми прибутку, посиленню конкуренції й зменшенню цін. Не виникало особливих проблем і з ліквідацією чи перепрофілюванням бізнесу, оскільки виробничі приміщення й устаткування досить універсальні. Виявляється феномен змішаної економіки.

4. Законодавчі обмеження незначні й перешкоджають лише кримінальній діяльності.

5. Важлива комерційна інформація поширювалася повільно й рівномірно, тому жоден не мав виключних джерел інформації.

6. Держава виконувала переважно військово-поліцейські функції. У питання виробництва, ціноутворення, торгівлі й розподілу благ держава не втручалася. Вона також практично не брала участі у розв'язанні соціально-виробничих проблем: забезпеченні зайнятості, відповідних умов праці, встановленні рівня її оплати, страхуванні та ін. 

1. Всезагального значення набувають ринкові відносини;

2. Приватні особи володіють і управляють власністю, включаючи капітальні активи;

3.Існує відчуження переважної більшості працездатного населення від засобів виробництва;

4.Робоча сила стає особливим товаром, її купують за заробітну плату;

5.Зникають обмеження до відкритої конкуренції;

6. Вільні ціни вважають головним регулятором розподілу ресурсів;

7. Забезпечується свобода підприємництва.

1. Значне нагромадження капіталу, зосередженого в небагатьох людей, котрі витрачали кошти з метою вдосконалення економіки. Цей процес відбувався завдяки швидкому розвитку торгівлі, відкритому пограбуванню Індії та інших колоній, переходу промисловості й сільського господарства на капіталістичний шлях;

2. Результати Англійської буржуазної революції (1640—1648) — насамперед усунення перешкод для розвитку капіталістичних відносин, швидке зростання продуктивних сил; встановлення буржуазної власності на землю; прискорення аграрного перевороту; сприяння створенню національного ринку. Відбувся перехід від середньовічної феодальної монархії до буржуазної;

3. Іноземна конкуренція. Зокрема, у цей період Англія мала певні труднощі зі збутом металу, бавовняних тканин на світовому ринку, де значну конкуренцію їй становили Росія, Швеція та Індія. Перемогти конкурентів можна було тільки за умови налагодження фабричного виробництва і випуску дешевшої та якіснішої, а отже, і більш конкурентоспроможної продукції;

4. Нагромадження капіталу супроводжувалося зростаючими можливостями для його вигідного використання. Майже всі війни XVIII с