ІдеїДж.Б. Кларка:

1. Розподіл суспільного доходу регулюється суспільним законом, який за вільної конкуренції може забезпечити кожному факторові виробництва створювану ним суму багатства;

2. Багатство — це кількісно обмежені джерела матеріального людського добробуту;

3. Кожен фактор виробництва має в суспільному продукті ту частку багатства, яку саме він виробляє;

4. Поділ усього доходу суспільства на різні види доходу (заробітна плата, процент і прибуток) безпосередньо і цілком є предметом економічної науки;

5. Названі види доходу отримують відповідно за виконання роботи, надання капіталу і координування заробітної плати та процента;

6. Під час раціонального визначення доходів жоден із "класів людей", зайнятих на виробництві, не матиме претензій один до одного;

7. В економічному розумінні виробництво продукту не завершиться доти, доки представники торгівлі не доведуть його до покупця і продаж відбудеться, що є завершальним актом суспільного виробництва.

1. Старіння техніки і технології виробничої бази, сформованої ще під час промислового перевороту. Промислова монополія, що гарантувала високі прибутки, уповільнювала впровадження досягнень НТР;

2. Відставання процесу монополізації виробництва за темпами і масштабами від рівня США і Німеччини;

3. Обмеження інвестицій: капітали не вкладались у розвиток національної промисловості, а експортувалися. Загострення проблеми постачання сировини для нових галузей промисловості;

4. Гальмування розвитку через орієнтацію на експлуатування колоній, що забезпечувало високі прибутки при застарілій техніці;

5. У США, Німеччини, Росії, Японії у процесі інтенсивної індустріалізації виникли нові центри промислового виробництва. їх товари були вищої якості та дешевшими і потрапляли на внутрішній ринок Великої Британії;

6. Негативний вплив політики протекціонізму з боку США, Німеччини, Франції, які почали використовувати метод демпінгових цін;

7. Втрата англійською промисловістю національних джерел сировини. Дестабілізуючим чинником була аграрна криза.

1. Є автором низки праць, зокрема "Економіка промисловості" (1889 p.), "Промисловість і торгівля" (1919 p.).

2. Ввів поняття "еластичність попиту"

3. Трактував закон спадної родючості ґрунту як універсальний закон спадної продуктивності, що діє не тільки в сільському господарстві, а й у промисловості, що має всеосяжне значення.

4. Капітал, на думку Маршалла, не має речовинної форми, але тісно пов'язаний з речами.

5. Принципу заміщення надавав велике значення

6. До капіталу він відносив і нематеріальні блага: знання, організацію, а також підприємницькі здібності, професійну майстерність і ділові зв'язки підприємця.