- •Розділ 3 Вплив сушіння на якість плодів глоду
- •3.1. Дослідження біохімічного складу сортів і видів глоду
- •3.1.1. Господарсько-цінні ознаки плодів глоду
- •Урожайність плодів глоду, кг з дерева
- •Масова частка сухих розчинних речовин у свіжих плодах глоду, %
- •3 .1.2. Характеристика біологічно активних речовин плодів глоду та оцінка їх якості
- •Масова частка загальної кількості цукрів у свіжих плодах глоду, %
- •Вміст пектинових речовин у свіжих плодах глоду, %
- •Масова частка титрованих кислот у свіжих плодах глоду, %
- •Вміст білка у свіжих плодах глоду, %
- •Масова частка аскорбінової кислоти у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- •Вміст загальної кількості поліфенолів у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- •Вміст каротину у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- •3.2. Дослідження процесів сушіння плодів глоду
- •3.3. Дослідження зміни вмісту основних біологічно активних компонентів у плодах глоду при різних методах та параметрах сушіння
- •3.3.1. Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду під час переробки
- •Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.2. Зміна масової частки пектинових речовин
- •Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.3. Зміна масової частки титрованих кислот
- •Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених конвективним методом ,% (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна масової частки титрованих кислот в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.4. Зміна вмісту аскорбінової кислоти
- •Зміна вмісту аскорбінової кислоти в плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту аскорбінової в плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.5. Зміна вмісту загальної кількості поліфенольних сполук
- •Зміна вмісту загальної кількості поліфенолів у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.6 Зміна вмісту каротину
- •Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
Розділ 3 Вплив сушіння на якість плодів глоду
3.1. Дослідження біохімічного складу сортів і видів глоду
3.1.1. Господарсько-цінні ознаки плодів глоду
Одним із завдань нашої роботи було вивчення господарсько-цінних ознак культурних сортів глоду та порівняння їх із дикорослими видами. Спостереження за сортами і видами глоду дали можливість скласти їх порівняльну характеристику з метою визначення їх придатності до подальшої переробки. Найбільш важливим показником, від якого залежить ефективність виробництва продукції є урожайність.
Для плодів глоду 2007 рік був повністю придатним, тому що за вегетаційний період випала низька кількість опадів (232,0 мм), але достатня для нормального росту і плодоношення (табл. 3.1).
Так, високою врожайністю у цьому році вирізнилися види дикорослого глоду одноматочковий та східний (11,1 і 5,0 кг з дерева). Найменшим за врожайністю був сорт Мао Мао (2,2 кг з дерева).
В 2008 році період достигання плодів глоду характеризувався пониженим температурним режимом і високою кількістю опадів, за вегетаційний період їх випало 401 мм, що в 1,7 рази більше ніж у 2007 році, що певною мірою обумовило підвищення врожайності (табл. 3.1). Проте дана тенденція не є характерною для всіх сортів і видів глоду. Деякі із них (глід алма-атинський, Збігнєв та глід одноматочковий) у 2008 році мали меншу врожайність ніж у 2007. Це можна пояснити деякими особливостями їх морфології, тобто не обов’язковою здатністю збільшення врожайності за рахунок відповідних погодних умов у досліджувані роки.
У 2009 році різке зниження врожайності спостерігалося по всіх сортах і видах. Цьому, в переважній мірі, сприяли метеорологічні умови року в період вегетації.
Таблиця 3.1
Урожайність плодів глоду, кг з дерева
Сорти і види |
Рік дослідження |
|||
2007 |
2008 |
2009 |
Середнє за три роки |
|
Шаміль |
4,2 |
7,8 |
6,7 |
6,2 |
Людмил |
4,8 |
6,3 |
5,4 |
5,5 |
Глід алма-атинський* |
4,7 |
4,1 |
3,8 |
4,2 |
Збігнєв |
3,4 |
3,2 |
3,1 |
3,2 |
Глід Мейера* |
2,7 |
6,3 |
5,5 |
4,8 |
Глід східний* |
5,0 |
5,9 |
4,8 |
5,2 |
Мао Мао |
2,2 |
4,3 |
3,6 |
3,4 |
Китайський 1 |
4,4 |
8,6 |
6,2 |
6,4 |
Глід одноматочковий* |
11,1 |
10,2 |
9,7 |
10,3 |
НІР05 |
0,2 |
0,4 |
0,3 |
|
Примітка: Вік дикорослих видів* – 11 років, сортів – 6 років.
Кількість опадів склала 232 мм, знаходилася майже на однаковому рівні з 2007 роком та із середніми багаторічними даними. Глід одноматочковий знизив свою врожайність з 11,1 до 9,7 кг з дерева, тоді як маса плоду практично залишалася незмінною. Інші сорти і види глоду за період 2009 року мали властивість до збільшення, або ж до зменшення врожаю порівняно до 2007 року. В загальному по сортах і видах урожайність за роки досліджень становила, в середньому 5,5 кг з дерева.
Поряд із урожайністю, важливими показниками якості плодів, зокрема для переробки, є показники рівня накопичення масової частки сухих розчинних речовин (СРР) та співвідношення м’якоть-кісточка.
Результати наших досліджень, дають змогу стверджувати, що показник масової частки сухих розчинних речовин залежить від погодних умов періоду вегетації, а також від сорту чи виду (табл. 3.2).
Таблиця 3.2