- •Розділ 3 Вплив сушіння на якість плодів глоду
- •3.1. Дослідження біохімічного складу сортів і видів глоду
- •3.1.1. Господарсько-цінні ознаки плодів глоду
- •Урожайність плодів глоду, кг з дерева
- •Масова частка сухих розчинних речовин у свіжих плодах глоду, %
- •3 .1.2. Характеристика біологічно активних речовин плодів глоду та оцінка їх якості
- •Масова частка загальної кількості цукрів у свіжих плодах глоду, %
- •Вміст пектинових речовин у свіжих плодах глоду, %
- •Масова частка титрованих кислот у свіжих плодах глоду, %
- •Вміст білка у свіжих плодах глоду, %
- •Масова частка аскорбінової кислоти у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- •Вміст загальної кількості поліфенолів у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- •Вміст каротину у свіжих плодах глоду, мг/100 г
- •3.2. Дослідження процесів сушіння плодів глоду
- •3.3. Дослідження зміни вмісту основних біологічно активних компонентів у плодах глоду при різних методах та параметрах сушіння
- •3.3.1. Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду під час переробки
- •Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів у плодах глоду висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту загальної кількості вуглеводів в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.2. Зміна масової частки пектинових речовин
- •Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених конвективним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна масової частки пектинових речовин у плодах глоду, висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.3. Зміна масової частки титрованих кислот
- •Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених конвективним методом ,% (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна масової частки титрованих кислот у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна масової частки титрованих кислот в плодах глоду висушених контактним методом, % (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.4. Зміна вмісту аскорбінової кислоти
- •Зміна вмісту аскорбінової кислоти в плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту аскорбінової в плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.5. Зміна вмісту загальної кількості поліфенольних сполук
- •Зміна вмісту загальної кількості поліфенолів у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •3.3.6 Зміна вмісту каротину
- •Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених конвективним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених мікрохвильовим методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
- •Зміна вмісту каротину у плодах глоду висушених контактним методом, мг/100 г (за 2007–2009 рр.)
Вміст пектинових речовин у свіжих плодах глоду, %
(середнє за 2007–2009 рр.)
Сорти і види |
Загальна кількість |
Протопектин |
Водорозчинний пектин |
Шаміль |
3,8 |
2,1 |
1,7 |
Людмил |
6,6 |
2,7 |
3,9 |
Глід алма-атинський |
4,7 |
1,7 |
2,9 |
Збігнев |
1,6 |
0,6 |
0,9 |
Глід Мейера |
3,1 |
1,5 |
1,6 |
Глід східний |
5,4 |
2,3 |
3,1 |
Мао Мао |
2,0 |
1,0 |
0,9 |
Китайський 1 |
2,2 |
1,1 |
1,1 |
Глід одноматочковий |
3,4 |
1,6 |
1,8 |
НІР05 2007 р. |
0,3 |
0,09 |
0,11 |
2008 р. |
0,1 |
0,06 |
0,08 |
2009 р. |
0,2 |
0,07 |
0,09 |
Так, найбільшими за вмістом пектинових речовин можна виділити плоди сорту Людмил, загальна кількість пектинових речовин у якого склала 6,6%. Цей сорт глоду, за нашими дослідженнями має найкращі желюючі властивості, як за загальною кількістю пектину, так і за кількістю водорозчинного пектину, частка якого складає 3,9%, що є найвищим серед інших сортів і видів. Також, досить високими за вмістом пектинових речовин відзначилися дикорослі види глоду, такі як глід східний та глід алма-атинський, загальна кількість пектинових речовин у яких у яких становила, відповідно5,4 та 4,7%.
Не дивлячись на різнохарактерність у зміні співвідношення протопектин: гідропектин, такі сорти глоду як Мао Мао і Китайський 1, можна віднести до категорії сортів, у яких, в межах одного роду, вміст пектинових речовин майже не відрізнявся, а частка протопектину була майже однаковою з часткою водорозчинного пектину. У сорту Китайський 1, загальна кількість пектинових речовин склала 2,2%, кількість протопектину та водорозчинного пектину 1,1%. Аналогічним за вмістом пектинових речовин був і сорт Мао Мао (див. табл. 3.5).
Органічні кислоти являються одними з найбільш активних частин плодів та ягід. Вони, сумісно із цукрами, визначають ступінь солодкості сировини і формують, в цілому, її смакові якості. В організмі людини, кислоти слугують збудниками секреції підшлункової залози, сприяють нормальному травленню [21]. В плодах кислоти зосереджені переважно у м’якоті. Доведено, що на смак плодів переважно впливає загальна (титрована) кислотність [34].
На загальну кількість кислот суттєвим вплив мають умови вегетаційного періоду. Слід зазначити, що зміна масової частки титрованих кислот плодів глоду, за роки досліджень, у більшості сортів і видів була невеликою.
Проведеними дослідженнями встановлено, що масова частка титрованих кислот у свіжих плодах глоду досить висока і варіює від 0,8 до 2,6% (табл. 3.6).
Порівнюючи метеорологічні умови відповідних вегетаційних періодів можна сказати, що в близьких за погодними умовами роках, в межах роду, масова частка титрованих кислот змінюється несуттєво. Так, у більш посушливішому за погодними умовами 2007 році, масова частка титрованих кислот (у перерахунку на яблучну), в середньому становила 1,4%. Найвищий її вміст був у сортів Китайський 1 і Мао Мао, відповідно 2,4 і 2,2%, найменший – у сорту Шаміль і глоду одноматочкового, відповідно 0,9 і 0,6%.
У більш вологому, за кліматичними умовами 2008 році, вміст титрованих кислот плодів глоду підвищився порівняно із плодами врожаю 2007 року в 1,3 рази. При цьому, у сортів Китайський 1 Мао Мао масова частка титрованих кислот становила, відповідно 28 і 2,6%, а у сорту Шаміль і глоду одноматочкового – 1,3 і 1,0%.
Таблиця 3.6