Еволюцію неокласичної економічної теорії можна узагальнити, виокремивши такі періоди:

1.Остання третина XIX ст. - перша половина 30-х років XX ст. - період утвердження та домінування в теоретичній економічній науці. Цей процес відбувався паралельно та у взаємозв'язку з процесом професіоналізації економічної науки, зокрема формування наукового співтовариства

2. Середина 30-х - 60-ті роки XX ст. - період послаблення позицій неокласики внаслідок появи і розвитку кейнсіанської економічної теорії, яка перетворилася на мейнстрим економічної теорії, формування кейнсіансько-неокласичного синтезу;

3. 70-ті роки XX - початок XXI ст. - повернення неокласики як панівного напряму (мейнстриму) в структурі сучасної економічної науки, використання її досягнень представниками неоінституціоналізму, нового кейнсіанства та ін.

1. Сформулювала предмет економічної теорії, основні характеристики якого визнаються економічною наукою;

2. Розкриває роль людини в економічному розвитку, досягненні економічних результатів, трактує суб'єктивні мотиви поведінки суб'єктів господарювання як вихідний момент економічної теорії;

3. Дозволяє досить точно прогнозувати поведінку суб'єктів ринку, величину, структуру та динаміку попиту, з'ясовує умови ринкової рівноваги, особливості ціноутворення. Економісти оперують поняттями оптимізації, максимізації, мінімізації;

4. Зробила внесок у розвиток методології економічної теорії, відкрила дорогу математизації економічної науки, виробила аналітичний апарат наукового пізнання;

5. Сприяла поширенню економіко-математичного моделювання у практиці планування та прогнозування народного господарства.

1. Методологічний інструментарій

-Суб'єктивно-психологічний підхід при аналізі економічних явищ і процесів. Аналіз економічних процесів через схильність, бажання, інтереси та очікування суб'єктів господарювання. -Принцип раціональності економічної поведінки суб'єктів господарювання. -Дослідження економічної моделі статичних (незмінних у часі), рівноважних станів. Короткостроковий аналіз. -Принцип рідкісності, визнання обмеженості економічних ресурсів (фіксованої величини пропозиції певного ресурсу чи якогось блага) порівняно з людськими потребами. -Ідеологічна нейтральність аналізу, що усуває з політекономії аналіз соціальних відносин у суспільстві та історичний метод дослідження. Перетворення політичної економії в чисту науку, що досліджує вічні універсальні економічні закони.

2. Предмет дослідження

-Раціональна поведінка економічних суб'єктів (споживачів і окремих фірм), які прагнуть максимізувати свої цільові функції за умов обмеженості ресурсів. -Політична економія - поведінкова наука, досліджує мотиви економічної діяльності, інтереси економічних суб'єктів (споживача та фірми). Проблеми економічного зростання не розглядалися.

3. Вихідний пункт аналізу

Трактування індивідуальних оцінок учасників економічних відносив на основі суб'єктивно-психологічного підходу

4.Пріоритетна сфера дослідження

Мікроекономічний підхід, за якого об'єктом аналізу є суб'єкт господарювання. Визнання пріоритету споживання над виробництвом, аналіз сфери обміну та споживання

5.Основний економічний суб'єкт

Споживач, його потреби

6.Джерело формування вартості (цінності)

Визначення цінності як ставлення окремої людини до предмета споживання, тобто через корисність цього блага для споживача