Осподарство провідних країн світу в останній третині хіх — на початку хх ст.

1.Нова промислова революція

2.Новий промисловий переворот, який поклав початок сучасному промисловому виробництву.

3. заміна парової енергії на електричну

4.Електрична енергія була поставлена на службу виробництву, знайшла своє застосування в промисловості, на транспорті, у зв’язку, у побуті людей, у культурі.

5. Винахід динамомашини та електродвигуна

6. В 1867 р. впроваджується «мартенівський», у 1879 р. — «томасовський» способи виплавки сталі.

7.Побудована парова турбіна Лаваля (Швеція) та Парсонса (Англія)

8.Рекінг нафти, одержання штучного бензину

9. Організація поточного виробництва 

10.Даймер і Бенц створюють перший автомобіль

11.В 1895 р. О. Поповим було винайдено радіо

1. Величезне зростання обсягів промислового виробництва

2. Загальний обсяг світового промислового виробництва з 1870 по 1900 роки зріс у 3 рази

3. Розвивалася важка промисловість

4. Легка промисловість стала відставати

5. Вдосконалення військового озброєння

6. Утворення великих промислових підприємств

7. Об’єднання капіталів з метою організації виробництва

8. Концентрація капіталу та утворення монополій

1.Електротехнічна

2.Нафтодобувна

3.Нафтопереробна

4.Хімічна

5.Сталеливарна

6.Автомобільна

7.Верстатобудівна

1.Кулеметів

2.Танків

3.Підводних човнів

4.Літаків

5.Лінкорів

6.Хімічних отруйних речовин

1. Певні інституціональні зміни в економіці, зокрема розвиток зрілого індустріального господарства, розвиток акціонерної форми власності та нових форм господарювання. 

2. Кризовий стан класичної політичної економії та необхідність вироблення нових підходів і рекомендацій щодо раціонального господарювання в умовах монополізації економіки, "автономний інтелектуальний розвиток у межах самої економічної науки"

3. Розвиток природничих наук, зокрема математичних методів аналізу, філософії, соціології, психології, поширення у наукових дослідженнях системного методу.

4. Маржиналізм, що утверджувався в полеміці з історичною школою економічної теорії та марксизмом. 

1. відмову від поняття вартість як вихідної категорії, поєднання двох теорій вартості (граничної корисності та виробничих витрат), аналіз ціноутворення та ціни залежно від попиту та пропозиції;

2. визнання системоутворювальним принципом економічного дослідження принципу рівноваги, коли економіка аналізується як система, в якій всі явища взаємопов'язані, немає причини і наслідку, первинного і вторинного. Дослідження загальної економічної рівноваги на рівні народного господарства і часткової рівноваги на рівні ринку одного товару. 

3. розгляд економіки як ринку досконалої конкуренції, де панують повна свобода дій, раціональна поведінка продавців і покупців, які мають достатню економічну інформацію. 

4. пріоритет мікроекономічного аналізу, трактування мікрорівноваги як результату взаємодії одиниць, поведінковий аналіз;

5. маржинальний аналіз не лише проблем попиту, але й проблем пропозиції, математичну формалізацію (у формі рівнянь, формул, графіків), зокрема функціональний підхід і математичне моделювання

6. поєднання позитивного і нормативного методів пізнання

7. синтетичний підхід, що поєднує протилежні наукові підходи, традиції, методи наукових досліджень

1. Суб'єктивно-психологічний підхід до економічних явищ, вивчення мотивації поведінки людей через психологічні фактори: бажання, очікування, прихильність;

2. Визнання пріоритетності сфери споживання щодо сфери виробництва;

3.Визначення цінності економічних благ вихідною категорією наукових досліджень;

4. Обґрунтування теорії граничної корисності як головної умови визначення цінності товару;

5. Причинно-наслідковий аналіз, вивчення залежностей між попитом і ціною

1. Відмова від суб'єктивно-психологічного підходу, спадкоємність принципів класичної політичної економії;

2. Аналіз економіки як цілісної системи, що охоплює сфери виробництва та споживання;

3. Відмова від пошуку вихідної категорії та першопричини, визнання принципу рівноваги системоутворювальним;

4. Створення двокритеріальної теорії ціни на основі одночасного врахування граничних витрат і граничної корисності;

5. Використання функціонального методу, запозиченого в математиці, визначення функціональних взаємозв'язків, опис функцій попиту, пропозиції та ціни з метою пояснення економічного механізму; утвердження методу математичного моделювання економічних процесів як засобу реалізації концепції економічної рівноваги на рівні мікроекономіки