С.М. ЕШ

Фінансовий ринок

КУРС ЛЕКЦІЙ

для студентів спеціальності

«Фінанси»

денної та заочної форм навчання

СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

фінансів як курс лекцій

Протокол № 14

від 27.03.07 р.

Київ НУХТ 2007

Еш С.М. Фінансовий ринок. Курс лекцій для студентів спеціальності «Фінанси» денної та заочної форм навчання. – К.: НУХТ, 2007. - с.

Рецензент – Говорушко Т.А., канд., екон. наук

Еш С.М.

©С.М. Еш, 2007

© НУХТ, 2007

Тема 1. Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці

1. Сутність фінансового ринку, необхідність і передумови його створення.

2. Принципи та функції фінансового ринку.

3. Структура фінансового ринку.

4. Класифікація фінансових ринків.

5. Фінансові активи та фінансові інструменти.

1. Сутність фінансового ринку, необхідність і передумови його створення

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. Для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їхній розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси повинні здійснюватись на фінансовому ринку, у своєрідній сфері, де визначається попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти.

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю переливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є потреба в капіталі.

Необхідними передумовами для створення фінансового ринку є: незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення; господарська самостійність підприємств; ліквідація державної монополії на використання заощаджень населення; перехід до нової системи організації грошових потоків в економіці; рівноправність всіх учасників фінансового ринку; формування та вдосконалення дворівневої банківської системи; утворення інфраструктури фінансового ринку за рахунок різних фінансових посередників; утворення сучасної технічної бази, що обслуговує функціонування фінансового ринку; пільговий порядок оподаткування доходів із цінних паперів тощо. Основною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність між потребою у фінансових ресурсах економічних суб’єктів і джерелами задоволення цієї потреби. Найчастіше вільні грошові кошти існують у вигляді заощаджень у одних власників, а потреби в інвестиціях виникають у інших.

В економічній літературі відсутня єдина концепція трактування основоположних фінансових категорій таких, як фінанси, фінансова система, фінансовий ринок, фінанси підприємств, регіональні фінанси, місцеві фінанси та ін. Поняття «фінансовий ринок» є дуже широким, так як охоплює і фінансові зв’язки і значну кількість форм відносин власності.

В останні роки самим поширеним визначенням фінансового ринку є визначення В.М. Шелудько, яка вважає, що «фінансовий ринок – це система економічних та правових відносин, пов’язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів» [40.]. Суб’єктами таких відносин є держава, а також фінансові посередники, які на стабільній, впорядкованій основі забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів серед учасників ринку і ті суб’єкти, які бажають передати в користування вільні фінансові ресурси.

Відносини, що розглядаються, формуються на певному економічному просторі, зі сформованою правовою, технічною, економічною, податковою інфраструктурою, яка постійно змінюється. Тому предметом курсу «Фінансовий ринок» є дослідження економічного простору, на якому формуються і функціонують відносини між його учасниками з приводу купівлі-продажу фінансових активів.

Сучасний рівень розвитку фінансового ринку в розвинених країнах обумовлюється такими складовими, як рівень накопичення, господарські традиції, розміри суспільного багатства та благополуччя нації.

Недостатній розвиток визначених факторів в Україні дає право стверджувати, що фінансовий ринок знаходиться тільки на стадії формування і розвитку. На даному етапі розроблені тактичні завдання державної політики розвитку фінансового ринку України, якими є:

• розробка єдиних функцій управління для багатьох державних органів,

які регулюють фінансовий ринок;

• створення жорсткої регулятивної інфраструктури ринку;

• облік та систематизація правової бази фінансового ринку;

• вжиття заходів щодо легалізації тіньового капіталу;

• узгодження українських і міжнародних стандартів, що використовуються на фінансовому ринку;

• створення системи інформаційного забезпечення ринку та її відкритості для інвесторів;

• формування механізму недопущення надмірного розвитку державних

цінних паперів;

• створення вітчизняного інвестора і системи його захисту тощо.

Фінансовий ринок може бути як повністю сегментований, так і повністю інтегрований. Якщо ринок повністю сегментований, інвестор з однієї країни не може вкласти кошти в цінні папери в іншій країні. В повністю інтегрованому ринку інвестор може інвестувати кошти будь-де.

Процес інтеграції фінансових ринків, який зараз триває в світі, пов’язаний із багатьма процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Найважливішу роль серед них відіграють:

розвиток новітніх технологій, які забезпечують високу ефективність інформаційної інфраструктури фінансового ринку та системи розрахунків;

концентрація діяльності учасників ринку в світових фінансових центрах;

інституціалізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, лізингових, страхових компаній,

пенсійних фондів, кредитних спілок тощо);

лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів.

В цілому фінансовий ринок України досить відокремлений від інших фінансових ринків і сьогодні тільки розпочинається його інтеграція в систему міжнародних фінансових ринків.