За соціальним становищем населення держави поділялось на:

1.Вільних громадян (аристократів, плебс, люмпен-пролетаріат)

2.Залежних (рабів і вільновідпущеників)

Давній Рим після «осьового часу»

1. Чисельність рабів згідно з новітніми дослідженнями вчених становила 33-38 % населення держави

2. Переважало приватне рабовласництво

3. На будівельних роботах, у ремісничому виробництві їх частка становила 2-6 % від зайнятих

4. У містах раби працювали як домашні слуги

5. Зростала чисельність вільновідпущеників (звільнених рабів)

6. Розвивався колонат (дрібна оренда землі)

7. Джерелами рабства були війни і піратство

Словник

Осьовий час - період появи раціональної філософії та етично орієнтованих релігій в історії людства. Закони Ману - давньоіндійський збірник приписів, що визначають поведінку індійця у приватному та суспільному житті відповідно до панували в давньоіндійському рабовласницькому суспільстві системою поглядів і релігійними догматами брахманізму. Артхашастра - політико-економічний трактат Стародавньої Індії (4 століття до н. е.). Веди—священні тексти індуїзму, які були складені в II–I тис. до н. е.ведичним санскритом Конфуціанство — китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кунфу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, який жив у 551—479 роках до н. е. Фа цзя або Легізм- так звані «законники»— давньокитайська філософська школа 5-2 ст. дон.е. Даосизм— китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики, гадань, шаманізму, медитацій, а також традиційна філософія і наука. Послідовники даосизму звуться даосами.

Моїзм - давньокитайська філософська школа, яка розробляла програму удосконалення суспільства через знання. Засновник філософської школи— давньокитайський мислитель Мо-цзи. ГУАНЬ-ЦЗИ один з найбільших давньокитайських філософських трактатів (близько 130 тисяч ієрогліфів), який об'єднує твори різних авторів, в основному 4-3 ст. до н.е., і складається з восьми тематичних розділів у 24 "свитках" (цзюань) і 86 главах (пянь), з яких 10 глав нині втрачені. Давньогрецька колоніза́ція, часто Вели́ка гре́цька колоніза́ція (VIII — VI ст. до н. е.) — процес заснування грецькою державою нових поселень на чужих землях. Поліс — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. Крито-мікенська цивілізація

Перші начатки цивілізованого життя виникають на землі Еллади за багато віків до початку античної епохи, і навіть задовго до появи в Елладі греків. Одвічне населення Еллади і островів Егейського моря було негрецьким. Історичні віддання зберегли назви цих народів - лелеги, пеласги, карийцы. Частина їх винищили, а частину поглинули хвилі грецьких племен, в яких вони поступово розчинилися. Проте вже догреческое населення Еллади створило розвинену цивілізацію, мало в чому що поступалася великим країнам древнього Сходу - Єгипту, Шумерові, Эламу, Ассірії. Більш ніж за дві тисячі років до Р. Х. складається держава на острові Кріт, найбільшому з островів Эгеиды, що утворює як би південний рубіж Егейського моря. Правителі цього острова будують величезні палаци, пам'ять про яких збереглася в грецьких міфах про Лабіринт - складне сплетення безлічі кімнат, залів і переходів, в якому випадкова людина втрачалася і не могла знайти виходу. Прекрасні мореплавці, крітяни тримали в страху усе узбережжя Егейського моря. Їм платять данину багато прибережних областей; крітські правителі вступають в союз з хеттскими царями і єгипетськими фараонами; про них знають в усіх кінцях эйкумены. Реформи Солона - перетворення, проведені Солоном в Афінах у 594/593 до н. е.. в обстановці гострої соціальної боротьби між демосом і родовою знаттю. Рабство - система суспільних взаємовідносин, де людина є власністю іншої людини (пана, рабовласника, господаря) чи держави. Латифундія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок. «Ідеальна держава»Платона

Давньогрецький поліс як тип суспільного і державного устрою-реалістичні концепції влади, демократичне правління. Ідеальна держава Платона: політична влада є первинною щодо існуючих правових відносин, усуспільненість, рівність і колективізм.

Економіку Арістотельвважав потрібною і природною.Хрематистика- це надмірне нагромадження багатства у грошовій формі, яке не має меж, а тому є протиприродним.

Колонат (позднелат. colonatus, від лат. colonus - хлібороб) - особлива форма виробництв. взаємин між непосредств. виробником і великим зем. власником, що склалася і широко розповсюдилася в Рим. імперії. Сервій Туллій - згідно з переказами, шостий з царів Стародавнього Риму, що правив в 578-535 р. до н. е.. Йому приписуються реформи державного ладу і велика будівельна діяльність. Закони Дванадцяти таблиць (Шаблон:Lang-huinos pizodius duodecim tabularum) або Закон Дванадцяти таблиць (лат. Lex duodecim tabularum) 451—450 до н. е. — кодифікація державного закону від народу (lex publica) у Стародавньому Римі. Рефо́рми Гракхів— суспільний рух у Римській республіці у 30-20-х рр. 2 ст. до н.е., що його очолили брати Гракхи, що прагнули шляхом демократичних реформ, направлених на перерозподіл державного земельного фонду добитися відродження вільного

Тема №4 Господарство та економічна думка суспільства Європейської та Азіацької цивілізації в період середньовіччя 5-15 ст .