Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
робочий зошит.doc
Скачиваний:
71
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.67 Mб
Скачать

Причини піднесення Німеччини:

1. Ліквідували митні бар'єри

2. Ввели єдину грошово-фінансову систему

3. Прийняли загальнодержавну систему мір

4. Конституція 1871 р. у Німеччині сприяла розвитку ринкової економіки 

5. Захист приватної власності

6. До 90-х років у країні завершилася промислова революція

7. Збільшення обсягів випуску продукції (насамперед у важкій індустрії) 

8. Збільшення обсягів внутрішньої торгівлі, підвищення продуктивності праці.

9. Захоплення Ельзасу та Лотарингії з їх величезними запасами залізних руд і одержання б млрд франків контрибуції від переможеної Франції

10. Швидко розвивалися галузі важкої промисловості

11. Різко зросло військове виробництво

Економічна думка:

1. Австрійці К. Менгер (1840—1921) та його учні Ф. Візер (1861—1926) і О. Бьом-Баверк (1851—1914) повернули теорію у бік вивчення інтересів і мотивів дій споживачів

2. Створення теорії поведінки споживача

3. К. Менгер стверджував, що людина зі своїми потребами і владою над засобами задоволення останніх — висхідний і кінцевий пункт будь-якого людського господарювання.

4. У праці "Основи політекономії” (1871), розробляючи теорію цінності (вартості), що визначається граничною корисністю, він суб'єктивно трактував категорію цінності.

5. Цінність не є щось таке, що властиве благам, не властивість їх, проте також і не самостійна, така, що існує сама по собі, річ

6. Цінність суб'єктивна не лише поза своєю сутністю, але й за своєю мірою.

7. Блага мають цінність завжди для певних господарюючих суб'єктів і водночас мають для них певну цінність".

Корисність поділяють на два види:

1. Абстрактну, або родову, що полягає у здатності блага задовольняти яку-небудь потребу;

2. Конкретну — суб'єктивне оцінювання корисності певного виду блага, яке залежить від міри насиченості потреби цього блага та запасу цього блага або рідкісності.

Представники австрійської школи граничної корисності (маржиналізму) зробили такий внесок у розвиток економічної науки:

1. Розглянуті проблеми (взаємодія попиту, пропозиції й ціни, взаємозв'язку взаємозумовленості корисності та вартості, співвідношення платоспроможного попиту і ціни) е одними із найважливіших для забезпечення стійкого функціонування товарного виробництва;

2. Аналіз і прогнозування величини попиту і пропозиції, дослідження конкурентних ринків — актуальні завдання для економічної науки і на сучасному етапі її розвитку;

3. Безумовним досягненням маржинального напряму економічної науки слід визнати власне постановку питання про роль фактора часу в розвитку економіки (наприклад, походження прибутку пов'язували з впливом фактора часу на граничні корисності створюваних благ);

4. У сучасній економічній науці широко застосовують теорію граничної корисності як методологічний аналіз закономірностей споживчого попиту, вивчення ринків недосконалої конкуренції, питань ціноутворення на фактори виробництва на мікроекономічному рівні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]