Колонізація сприяла:

1.Розвитку господарства

2. Поширенню грецької матеріальної культури

3. Зменшенню соціальних конфліктів

1.Ксенофонта

2.Платона

3.Арістотеля

1. Писав про природність поділу праці на фізичну та розумову (з функціями нагляду та управління), значення спеціалізації у поліпшенні якості продукції та збільшенні виробництва, взаємозв'язок між ступенем поділу праці та товарно-грошовими відносинами;

2. Основною галуззю господарства вважав землеробство, яке є джерелом добробуту, протиставляв його промисловості, село - місту. Стверджував, що раціональне ведення господарства є джерелом збагачення, а для цього необхідно "жити так, щоб залишався надлишок";

3. Одним з перших звернув увагу на дві властивості будь-якого товару: корисність (споживна вартість) і здатність до обміну (мінова вартість);

4. Визнавав гроші як результат угоди між людьми, необхідний засіб обігу та нагромадження. Пропонував постійно накопичувати гроші на випадок війни, для розширення панівного на той час натурального виробництва. Засуджував лихварський капітал;

5. Зазначав, що завданням економічної політики держави є організація праці, розширення зовнішньої торгівлі, збільшення державної скарбниці.

1.Запропонував на противагу "ідеальної держави" Платона теорію рабовласницької держави, яка розвивається за природним універсальним законом панування та підпорядкування. Господарство - натуральне з приватною власністю, переважанням аграрної економіки, дрібною торгівлею (справедливим обміном), середньозаможним соціальним станом;

2. Поділив працю на розумову та фізичну, суспільство на вільних і рабів, вільне населення - на п'ять станів: землеробів і скотарів, ремісників, торговців, найманих робітників, воїнів. Рабство розглядав як природне явище, пояснюючи його психологічними чинниками: є люди, яким вигідно бути рабами та керованими, і є люди, які керують. Рабів не вважав членами суспільства;

3. Розрізняв два види багатства: природне як сукупність споживних вартостей, межею якого є споживання, та неприродне багатство як нагромадження грошей, яке не знає меж;

4. Висунув концепцію економіки та хрематистики. Економіка (землеробство, скотарство, ремесло, дрібна торгівля) є природною і справедливою господарською діяльністю, що забезпечує життя домогосподарства та держави, яка повинна їх підтримувати. Хрематистику (від слова "хрема" - майно, володіння) визначав як мистецтво наживати багатство через великі торговельні та лихварські угоди, вкладати і нагромаджувати капітал;

5. Проаналізував форми торгівлі: мінова (обмін продукту на продукт), товарна як обмін за допомогою грошей

6. Досліджував походження грошей як результат угоди людей з метою регулювання стихійного руху товарів.