Ф. Кене розробив методологічні основи теоретичної системи фізіократизму, яка охоплює:

1. Теорію "природного порядку"

2. Теорію чистого продукту

3. Теорію капіталу

4.Теорію кругообороту багатства (суспільного відтворення)

1. Розглядав економіку як живий організм

2. Розвиток якого має об'єктивний і закономірний характер

3. Розрізняв у ньому здоров'я (норму) і хворобу (патологію)

4.Вважав, що здорове суспільство перебуває у рівноважному стані

5. Хворе - у нерівноважному

6. Стверджував, що правовою основою природного порядку є фізичні та моральні закони держави, приватний інтерес є складовою загального суспільного інтересу, а захисником - монарх-просвітитель як уособлення державної влади.

1."Чистого продукту" в сумі 2 млрд ліврів;

2.Частини вартості "первісних авансів" (основного капіталу), що переноситься на новостворену продукцію в сумі 1 млрд ліврів;

3. Доходу фермерів у 2 млрд ліврів, які дорівнюють видаткам "щорічних авансів" (оборотного капіталу) і функціонують у вигляді предметів праці, готової продукції (1 млрд ліврів) та грошових коштів, зокрема для забезпечення життєвих потреб (1 млрд ліврів).

1. На початок сільськогосподарського року валовий річний продукт, отриманий у сільському господарстві, становить б млрд ліврів. З них чистий дохід у сумі 2 млрд фермери передали землевласникам у вигляді ренти за користування землею. Виробничі витрати становлять 3 млрд ліврів, з них 2 млрд ліврів використовуються на оборот ний капітал (1 млрд на предмети праці та 1 млрд на забезпечення життєвих потреб). На 1 млрд ліврів фермери купують у "безплідного" класу засоби праці, необхідні для заміни основного капіталу;

2. Землевласники, маючи дохід-ренту за попередній рік у сумі 2 млрд ліврів, купують у фермерів продовольство на 1 млрд ліврів і у "безплідного" класу - промислові вироби на 1 млрд ліврів;

3. Клас "безплідних", отримавши від продажу промислових виробів 2 млрд ліврів, купує у фермерів необхідне для життя продовольство на 1 млрд ліврів і сировину, потрібну для продовження промислового виробництва - також на 1 млрд ліврів.

1. "Похвальне слово Він-сану де Гурне" (1759)

2. "Роздуми про створення і розподіл багатства" (1766)

3. "Листи про свободу торгівлі зерном" (1770)

4. "Цінність та гроші" (1769)

1. відстоював принципи свободи економічної діяльності, засуджував політику протекціонізму;

2. землеробство визнавав джерелом додаткового продукту, а землеробську працю - єдиною продуктивною працею, тому що тільки вона створює "чистий продукт":

3. "чистий продукт" поділяв на земельну ренту та прибуток, останній - на процент і підприємницький дохід. Припускав існування промислового і торговельного прибутків. Доводив правомірність грошового процента і заперечував регулювання його величини;

4. започаткував основи теорії корисності. Вартість визначав корисністю продукту. Ввів поняття "природної ціни" як відносної величини, яка визначається на основі суб'єктивних оцінок корисності товару продавцем і покупцем під впливом конкуренції. При цьому вчений підкреслював, що власна оцінка корисності товару дає змогу учасникам обміну отримувати більше, ніж вони віддають. Розрізняв суб'єктивну і об'єктивну цінності предметів: суб'єктивна цінність визначається оцінкою предмета його власником, а об'єктивна - ринком і залежить від співвідношення попиту та пропозиції. 

5. першим зробив спробу сформулювати закон спадної родючості ґрунтів. Згідно з цим законом зростання витрат праці (капіталу) на землі призводить до того, що кожна наступна одиниця витрат виявляється менш продуктивною;

6. дотримуючись поглядів Ф. Кене на класову структуру суспільства, виокремив всередині продуктивного і "безплідного" класів дві групи: підприємців - власників засобів виробництва, які здійснюють вкладення капіталу для отримання прибутків, і найманих робітників, що продають свою працю і живуть на заробітну плату;

7. капітал трактував як "нагромаджену цінність", здатну до самозростання. Основною формою капіталу вважав землеробський капітал, а головною формою доходу - земельну ренту. Вперше визначив різницю між грошима і капіталом. Капітал, на відміну від грошей, приносить дохід, який поділяється на дві частини. Перша частина слугує для відшкодування витрат, пов'язаних зі створенням продукту, у тому числі на оплату праці робітників, друга - це прибуток на капітал і земельна рента.