Марксівський аналіз структури капіталу:

1. Органічна будова капіталу передбачає його поділ на дві вартісних частини: постійний (вартість засобів виробництва) і змінний капітал (вартість робочої сили) та відношення постійного капіталу до змінного. Це дало змогу проаналізувати специфіку руху цих частин капіталу, їх впливу на величину додаткової вартості та вартості створюваного продукту;

2. Поділ капіталу на застосований (основний та оборотний, що використовується на одноразові витрати) та спожитий капітал як прямі витрати на виробництво за виробничий цикл (відрахування на амортизацію, заробітну плату, витрати сировини і матеріалів);

3. Аналіз кругообороту капіталу як послідовної зміни його форм: на стадії обігу капітал існує у грошовій і товарній формах, а на стадії виробництва - у формі продуктивного капіталу. Розмежування капітал-функції і капітал-власності. Введення в аналіз руху капіталу фактора часу і швидкості.

4.Виокремлення основного та оборотного капіталу на основі двоїстого характеру праці, втіленої у вартості товару. Відмінність між ними полягає у специфіці перенесення їх вартості при виробництві продукту (основний капітал переносить свою вартість за частинами, а оборотний капітал - одразу);

1. Абсолютний загальний закон капіталістичного нагромадження, згідно з яким відбувається нагромадження багатства у капіталістів і нагромадження злиднів, муки праці, рабства, темноти, здичавіння і моральної деградації робітничого класу;

2. Закон тенденції середньої норми прибутку до зниження. Перетворення додаткової вартості в капітал веде до зниження середньої норми прибутку внаслідок зростання органічної будови капіталу;

3. Твердження про відносне скорочення частки найманої праці у суспільному продукті (у процесі нагромадження капіталу виникає відносний надлишок населення - суть закону народонаселення);

4. Висновок, що гонитва за додатковою вартістю, яка є спонукальним мотивом і кінцевою метою капіталістичного виробництва, неминуче призводить до погіршення становища робітничого класу, загострення класової боротьби, закономірним наслідком якої е зміна наявного соціального устрою.

1. Збагачення методології дослідження економічних і соціальних явищ, створення оригінального аналітичного апарату наукового аналізу;

2. Обґрунтування концепції історичної єдності людського суспільства;

3. Глибоке дослідження еволюції індустріально-ринкового господарства, виявлення важливих рис капіталістичної економічної системи;

4. Розвиток теорії суспільного відтворення і його циклічності;

5. поглиблення трудової теорії вартості.