Дослідження парадигми нової економіки потребує використання таких складових, як:

1.  “Постіндустріальна економіка”

2. “Економіка знань”

3. ”Інтернет економіка”

4. ”Віртуальна економіка”

5.  “Креативна економіка”

1. Переважний  розвиток сфери виробництва духовних цінностей та послуг порівняно  із сферою виробництва товарів; 

2. Перехід від капіталомісткого до переважно наукомісткого типу економічного зростання;

3.  Зростання витрат на придбання інформації та інформаційних технологій порівняно з витратами на основні  фонди;

4. Упровадження новітніх технологій, інноваційних процесів, продуктів, засобів, форм управління; 

5. Реалізація здібностей людей, розвиток освіти, науки, охорони здоров’я як переважна форма нагромадження, що супроводжується різким зростанням  інвестицій у виробництво  знань та інтелектуального капіталу

6. Наукові знання стають реальним ресурсом, фактором й джерелом розвитку економіки;

7. Панування безвідходної, ефективної  економіки, яка всемірно використовує новітні технології переробки вторинної сировини; 

8. Зростання експорту патентів, продукції знань, творчості в обмін на товари  матеріальної, індустріальної економіки; 

9. Удосконалення структури ВНП, ВВП, НД і НБ в напрямку виробництва товарів і послуг, які спроможні  забезпечити досягнення  стратегії   “ чистого   економічного добробуту” 

10. Ефективне використання та  відтворення природних ресурсів.

1. Дилема між споживанням та заощадженнями як основою інвестиційного розвитку може бути легко подолана завдяки розвитку фінансового сектору. Це означає, що швидке зростання ВВП можливе навіть за зниження рівня національних заощаджень. Головне, щоб інновації знаходили можливості для фінансування. Глобальна фінансова інтеграція тут відіграє провідну роль.

2. Економічне зростання може не супроводжуватись пришвидшенням інфляції завдяки позитивним шокам продуктивності, конкуренції та покращанню глобальної алокації ресурсів;

3. Зростання продуктивності стає постійним, але воно залежить від того, наскільки нові винаходи потрапляють під дію зовнішніх ефектів мережі, або ж наскільки симетрично відбувається поширення інновацій у суспільстві;

4. Обернений характер між інфляцією та безробіттям втрачає сенс, оскільки економіка стає більш гнучкою завдяки відходу від масового виробництва та послаблення значення жорстких ієрархічних структур організації та управління

5. Динаміка ВВП стає погано прогнозованою в силу неможливості спрогнозувати інтенсивність потоку інновацій та швидкість перетворення винаходів та відкриттів у ринковий продукт;

6. Зростання значення сфери послуг призводить до зниження коливань ділового циклу;