До особливостей промислового перевороту в сша можна віднести:

1. Більш широке застосування водяного колеса;

2. Більш тривалий паралельне існуваннямануфактури і фабрики;

3. Більш швидкі темпи стандартизації виробництва;

4. Швидке використання винаходів, в тому числі запозичених.

Промисловий переворот відбувається стрімко в кінці 18 століття - початку 19 століття. Таким швидким темпам сприяло:

1. Відсутність феодальних пережитків.

2. Широке використання англійської техніки, швидкий розвиток власної технічної бази.

3. Повне панування буржуазії в північних штатах.

ПоглядиГ.Ч. Кері еволюціонували від ідей фритредерства та міжнародного поділу праці до захисту політики протекціонізму:

1. Засуджував Велику Британію за її прагнення до промислової монополії та перетворення інших країн світу в аграрно-сировинні;

2. Виступав за економічно незалежні нації з аграрно-промисловим господарством і власною індивідуальністю. Закликав до всесвітньої "гармонії націй", яка має забезпечуватися шляхом розподілу світового виробництва за місцевими центрами, в яких землеробство органічно поєднується з промисловістю, суспільство організоване у виробничі асоціації, які створюють взаємні ринки збуту та стимулюють одна одну, визначаючи економічний прогрес;

3. Стверджував, що політика протекціонізму забезпечує економічну автономію нації, національний ринок для національного виробника, підвищення заробітної плати в умовах обмеженості ринку праці. Виправдовував рабство як джерело дешевої робочої сили;

4. Вимагав поширення протекціоністських заходів на аграрний сектор, мотивуючи їх доцільність виснаженням ґрунтів за умови збільшення врожаїв з метою зростання експорту сільськогосподарської продукції, економією коштів на транспортні видатки.

Словник

Ринкове господарство–цеструктура (середовище), у межах якого відтворюються й панують відносини та зв’язки товарного виробництва.

Вільна конкуренція - конкуренція, при якій діяльність окремих підприємців, спрямована на виробництво і збут товарів, не обмежена державним регулюванням і існуванням монополій.

Промисло́ва револю́ція або промисловий переворот — перехід відручного,ремісничо-мануфактурногодо великогомашинногофабрично-заводськоговиробництва, який розпочався вАнгліїу другій половиніXVIII ст.і впродовжXIX ст.

Індустріалізація— історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Класична економічна теорія — напрям векономічній теорії, заснованийА. Смітом, розвиненийТ. Мальтусом,Д. Рикардо,Д. С. МіллемтаАртур Сесіль Пігу. У класичній економічній теорії економіка здатна до саморегулювання і повного використання своїх ресурсів, а будь-яке виробництво організовується для того, щоб збільшитиспоживанняі так далі. Метод наукової абстракції — це метод поглибленого пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення основних, найсуттєвіших сторін певного явища і очищення його від усього неістотного і випадкового. Економічний закон — об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ або послуг. Фізіократи (грец. Φυσιοκράτες) — течія серед французьких економістів другої половини XVIII ст. — часу з-перед Великої французької революції. Головною заслугою фізіократів є те, що на відміну від меркантилістів джерелом багатства вони вважали не торгівлю, а виробництво. “Економічна таблиця” Ф. Кене – перший досвід аналізу суспільного відтворення Неви́дима рука ринку— «невидима рука», мета якої— досягти найбільшої вигоди для всіх. Адам Смітвбачав за невидимою рукою непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспільством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну конкуренцію шкідливим. Трудова теорія вартості— економічна концепція, розвинута Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом та іншими економістами.

За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший відповідно до кількості суспільної праці, затраченої на йоговиробництво.

Догма Сміта - один з основоположних тез класичної політичної економії, сформульований Адамом Смітом, за якою ціна (мінова вартість) річного продукту суспільства обчислюється як сума доходів усіх членів суспільства. «Догма Сміта» вивчається в програмі сучасного курсу історії економічних вчень разом з іншими положеннями класичної політичної економії Закон нагромадження — закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення — з іншого. Закон спадної родючості ґрунту — сформульований англійським економістом Т. Мальтусом закон,. згідно з яким додаткові вкладення праці і капіталу у землю за відповідною межею не супроводжуються бажаним зростанням кількості сільськогосподарської продукції, а їх ефективність, навпаки, знижується. Звідси висновок про те, що земля не може нагодувати постійно зростаючу кількість населення. Порівняльно-історичний метод — спосіб дослідження, що дає змогу шляхом порівняння встановити схожість і відмінність між історичними явищами, що вивчаються. Постійний капітал— частина фізичного капіталу, яка бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, є при цьому фактором виробництва, але не залучається до процесу збільшення вартостей, не змінює величини своєї вартості і відповідно не створює додаткової вартості, а переноситься конкретною працею на новостворений продукт у формі амортизації. Змінний капітал— частина капіталу, авансована на придбання робочої сили, яка змінює свою вартість у процесі виробництва, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, а й створює своєю працею завдяки синергічному ефекту додаткову вартість.

Органічна будова капіталу-вартісне будова капіталу, тобто відношення постійного капіталу (с) до змінного (v), яке визначається його технічною будовою і відображає зміни технічного будови. Висловлює громадську сторону виробництва - наявність капіталістичних виробничих відносин. Загальний закон капіталістичного нагромадження – обґрунтований К. Марксом закон, згідно з яким із збільшенням національного багатства, величини та інтенсивності зростання функціонуючого капіталу, а отже й абсолютної кількості пролетаріату та продуктивної сили його праці, зростає відносна промислова резервна армія праці, тобто існує постійне перенаселення (злидні якого прямо пропорційні «мукам праці» (термін К. Маркса) активної робітничої армії) та офіційний пауперизм. Функціональну залежність зміни становища пролетаріату від величини нагромадження капіталу Маркс назвав абсолютним законом. Ревізіонізм (лат. revisio «перегляд») — позначення ідейно-політичних і наукових течій, що піддають перегляду принципи та положення якої-небудь теорії, концепції, вчення. Теорія Кері базується на думці, що суспільний поділ праці потребує якнайтіснішого єднання всіх членів суспільства, і не індивідуальний, а саме загальносуспільний інтерес має стати визначальним.

Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації у період монополістичної конкуренції (друга полов. 19- поч..20 ст.). Розвиток економічної думки епохи монополістичного капіталізму ( маржиналізм,ревізіоністські течії, «соціальні напрями», теорії фінансового капіталу,економічної динаміки, недосконалої конкуренції та ін..)

План семінарського заняття

1. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та США в кінці 19ть – поч.. 20ст.)

2. Маржинальний напрям економічної думки.

3. Промислове піднесення Німеччини та розвиток німецької економічної думки наприкінці 19ст.- поч..20ст.

4. Розвиток господарства Англії наприкінці 19ст- поч.. 20ст. і формування неокласичного напряму економічної думки А. Маршалл.

5. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці 19ст.-поч.20ст.

6. Розвиток монополістичного капіталізму в США. Американська школа маржиналізму.